Гривня проб’є стелю: курс може сягнути 47 гривень за долар уже до кінця року – Новак

Протягом останнього тижня українці з тривогою спостерігають за цінниками в обмінниках, де курс долара впевнено б’є рекорди і вже сягнув 45,60 гривень 28 жовтня. Щоправда, потім долар трішки подешевшав, але не суттєво – на 1 листопада НБУ встановив курс на рівні 45,52 гривні за долар. Голова Комітету економістів України Андрій Новак у своїй колонці для Главреда розповів, чому курс гривні по відношенню до долара б’є антирекорди, скільки коштуватиме долар вже до нового року і чому держбюджет-2027 є невиправдано оптимістичним.

Гривня почала стрімко девальвувати і ледь не щодня встановлювати антирекорди. Поки що нічого критичного не відбувається, адже ми спостерігаємо "повзучу" девальвацію на кілька копійок чи кілька десятків копійок на тиждень. Але тенденція невтішна.

Якщо гривня продовжить знецінюватися такими темпами, як протягом останніх десяти днів, то до кінця року ми матимемо нові антирекорди – курс може сягнути в грудні 46-47 гривень за долар.

Така девальвація неминуче запустить ланцюгову реакцію – ще вищі темпи інфляції по всій економічній системі. Тому що девальвація національної грошової одиниці, тобто подорожчання іноземних валют, означатиме також подорожчання всіх без винятку іноземних товарів, потім – послуг, а потім – і вітчизняних товарів. А, зважаючи на те, що ми у великих обсягах використовуємо такий імпортний товар як пальне, яке є складовою собівартості всіх товарів і послуг, його подорожчання запустить потужну хвилю інфляції, призведе до ще більшого зниження купівельної спроможності українців та, відповідно, звуження внутрішнього ринку. А звуження внутрішнього ринку – це зниження ВВП країни та зменшення податкових надходжень.

За нинішніх умов – за умов війни – зменшення податкових надходжень скоротить наші можливості фінансувати оборону.

Рекомендуємо:

Росія здатна воювати щонайбільше півроку, далі на неї чекає крах, не врятує навіть диво – Новак

Забезпечення стабільності курсу гривні, особливо під час війни, є найголовнішим завданням регулятора ринку – Національного банку України. І НБУ сьогодні має все, що потрібно для забезпечення стійкої гривні. Адже зараз ми маємо рекордні золотовалютні резерви – близько 50 млрд доларів. Таких резервів у нас і близько не було в найкращі мирні роки. Просто для розуміння: в найкращі мирні роки наші ЗВР становили 21 млрд доларів, тоді як зараз – близько 50 млрд доларів. І це при значно меншому валютному обороті через війну та значно меншій кількості населення (за різними оцінками, від 8 до 9 млн українців виїхали з України).

Проте, маючи рекордні золотовалютні резерви, Нацбанк чомусь не забезпечує стабільний курс гривні. Це "чомусь" викликає багато запитань до НБУ. Наприклад, викликає запитання підвищення облікової ставки до 16%. Це, до речі, також робить кредитний ресурс майже недоступним і для бізнесу, і для громадян.

Крім того, НБУ нещодавно здійснив ще один незрозумілий крок – випустив банкноту вищого номіналу, тобто 2 тисячі гривень. Такий крок не призводить ні до чого, окрім як до провокації ще вищих темпів інфляції. Через ці дивні кроки Нацбанку неможливо достеменно зрозуміти, що далі відбуватиметься з курсом гривні.

Втім, є і об’єктивні підстави для знецінення гривні. Передусім це великий валютний дисбаланс у торгівлі: імпорт у нас зараз значно перевищує експорт, і негативне торговельне сальдо досить велике. Але є одне "але": негативне торговельне сальдо нам цілком і повністю допомагають перекривати великі прямі валютні надходження від наших партнерів. Саме тому в України сьогодні рекордні золотовалютні резерви попри війну. А ЗВР – це інструмент насамперед для забезпечення стабільності курсу національної грошової одиниці. Проте, маючи такий інструмент, НБУ чомусь не тримає гривню.

Рекомендуємо:

Ціни на продукти підуть вгору: Марчук – чи здатна РФ влаштувати продуктовий апокаліпсис в Україні

Крім того, в проекті держбюджету на 2027 рік, який Рада ухвалила в першому читанні, закладений середньорічний курс на рівні 47,1 гривень за долар. Зважаючи на нинішні темпи девальвації гривні, виникають сумніви в реалістичності держбюджету на наступний рік. Адже саме на основі цього прогнозованого курсу сформований увесь бюджет: валютні надходження від експорту, прямі фінансові операції і відповідні податкові надходження з фінансового сектору.

Якщо реальний курс гривні потім, упродовж фінансового року, не буде відповідати прогнозованому, не буде відповідати дійсності і сам бюджет. Як наслідок його доведеться переглядати, можливо, навіть не раз.

Звісно, під час війни важко уникнути переглядів бюджету, оскільки доводиться підлаштовуватися під наслідки російських ударів. Тобто війна коригує економічну і фінансову ситуацію та бюджет. Але якщо до обставин війни додасться ще й дивна політика НБУ щодо курсу, це лише поглибить непрогнозованість і неконтрольованість бюджетного процесу.

Андрій Новак, економіст, голова Комітету економістів України, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред