Підсумки візиту Байдена до Польщі: чому США потрібно, щоб війна в Україні тривала

Візит Джозефа Байдена до Європи на тлі війни в Україні показав кілька моментів.

Сполучені Штати поки що не готові змінювати свою позицію щодо війни. Поставки зброї – ок, але не системи ППО або літаки. А це означає, що війна повинна продовжуватися, щоб Росія витрачала більше ресурсів за наш рахунок і глибше втягувалася, даючи Штатам привід, сприятливий фон, контекст і простір для маневру по мобілізації союзників, посилення свого впливу в регіонах і участі в переділі нафтогазового ринку.

Варшавська промова Байдена була відверто порожньою. Це повторення всіх тих тез, які ми вже знаємо з вкрапленнями рейганівських ідеологем 1980-х років, завдяки яким адміністрація Байдена хоче сколотити нову прозахідну глобальну коаліцію, в тому числі проти Китаю.

читайте такожЧому війна в Україні може тривати до листопада

США включилися з головою в переділ нафтогазового ринку. Плани, позначені Євросоюзом, щодо диверсифікації поставок газу до 2030 року на руку Вашингтону, який буде нарощувати експорт СПГ до Європи протягом наступних 3-5 років, поки там добудують інфраструктуру. Поки що США пообіцяли європейцям гарантовані поставки 15 млрд кубометрів газу до кінця цього року. Це небагато, але зате одразу позначає їхню роль у майбутньому газових поставок в Європі.

В ЄС створюють новий орган, який буде керувати закупівлями газу. Фактично це відродження ідеї Європейського енергетичного союзу 2014 року. Це призведе до централізації процесу імпорту газу в Європу, яким буде керувати Єврокомісія, а, значить, і до посилення наднаціональних структур в ЄС. Щоправда, поки що незрозуміло, як цей новий механізм буде узгоджуватися з національними енергетичними інтересами інших країн і приватних компаній. Але тенденція очевидна.

читайте такожВійна з Росією надовго: чому Україні рано розслаблятися

П'ятий пакет санкцій, узгоджений між США і ЄС – це такий "середній варіант" між бездіяльністю (на тлі візиту Байдена це було неможливо) і пакетом радикальних заходів, який пропонували Польща, Чехія і Словенія у своїх "10 пунктах", включаючи морську блокаду, заморозку видачі віз усім росіянам і відключенні абсолютно всіх російських банків від SWIFT. У підсумку вирішили просто розширити список персональних санкцій, а також список санкцій проти оборонних підприємств РФ (частина з яких вже були під санкціями). Британія і США ще окремо тільки для себе ввели обмеження, пов'язані з російськими золотовалютними резервами.

Візит Байдена до Польщі був не стільки про допомогу Україні, скільки про двостороннє партнерство між Варшавою і Вашингтоном. Правляча партія Польщі давно вибудовувала тісну співпрацю з США, роблячи саме на нього ставку в якості альтернативи франко-німецькому тандему в Євросоюзі. Те, що почалося при Трампі, триває при Байдені, а війна в Україні підстьобує розвиток цього процесу. Більш того, на тлі кризи, створеної вторгненням Росії в Україну, Польща отримує можливість, завдяки своїй мега-активній ролі в підтримці України, реанімувати переговори з США про розміщення постійної бази на їхній території, участь США в програмі переозброєння польської армії і навіть зам'яти питання, пов'язані з критикою внутрішньої політики Варшави з боку демократів, через яку відносини Польщі і США в 2021 році не склалися.

читайте такожКоли закінчиться війна в Україні - три сценарії: оптимістичний, реалістичний і песимістичний

Крім того, активізація США на польському напрямку продиктована і конкуренцією з Британією, яка з перших днів війни була особливо активною і енергійною в розширенні своєї військової присутності і політичного впливу в Балто-чорноморському регіоні. Штати не можуть дозволити собі відставати, віддаючи Лондону ініціативу у вибудовуванні свого Альянсу на базі "дуги Тримор'я" в Європі, до якої входять проамериканські країни Євросоюзу.

Ілія Куса, експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред