Знаєте, чому я так гидую "не такими росіянами" і робила це, коли це ще не було мейнстрімом, і буду робити це надалі?
Тому що вони мені противні, як противні всякі лицеміри.
І такі ми всі ліберальні, і "ні війні", і "як же можна", чи не "танки йдуть по правді, яка не газета" (вірш Євгена Євтушенка, - ред), хоча автор цих рядків теж був лицеміром і конформістом).
Ах-кудах.
Тільки я щось не бачила такої кількості "аналітики" (прости господи), коли російська армія знищувала людей десятками в містах в глибокому тилу, як бачу тепер, коли росіяни обговорюють "теракт, в якому загинула Дарина Дугіна". Щось я не бачила, щоб інших дорослих людей ця публіка намагалася підвести під категорію "дітей-то за що". Яких дітей, алло? Вона була старша за мене на два роки - це просто для порівняння, щоб було зрозуміло, скільки може людина в майже тридцять років і за що вона може і повинна відповідати, якщо вам так незрозуміло. Доросла тітка зі своєю головою на плечах, якій вистачало дорослості, щоб тягатися по ефірах федеральних каналів і нести там припудрену псевдофілософією антиукраїнську нісенітницю.
Щось я не бачила таких плачів за українськими дітьми від цих чадолюбивих ("оніжедети" - це в принципі фраза, після якої я на професійні теми припиняю всі розмови, тому що людині мені нічого на них сказати і це точно. Нормальна доросла розмова про злочини проти дітей - це інше).
Але тут обговорення йде, гівно вирує. Собчак цю ненормальну тягають третій день, Павловського і решту всі ці роки галдящу команду.
А все ж просто. До смішного просто. Вони бояться. Справа в звичайному такому людському страху. У 2014 році не боялися і не жахалися. У наступні роки не боялися і не обурювалися - так, санкції, але такі, з якими можна жити, а що там "на Україні - так там же Республіки, хто ж це розбере, все так неоднозначно, а Слава Сурков все одно цікава людина". А як санкціями стало притискати - так "війна це жахливо". Серйозно? А то ми всі ці вісім років не знали. А як підірвали (або вибухнула? Я не слідство, Я не знаю) Даша Дугіна, як понеслося по апаратних каналах про "новий Беслан і Каширку" - так і затряслися.
Мені ось просто цікаво і смішно: а ви як думали? Ви будете їхати в цьому вагоні в теплі і затишку до кінцевої? Коли навколо вашої милістю все горить і вибухає? Коли ви не перше десятиліття несете смерть і розруху в сусідні країни?
Вже хто-хто, а Павловський, який зробив Путіна президентом, повинен добре пам'ятати, що так воно не буває і не буде.
Або 99 рік? Ту ж Каширку та інше. Нагадати, як нічим не гребували? Нагадати, як легко підсісти на насильство і важко з нього злізти?
Якби Росія не була предметом мого вивчення - я б не вдавалася в такі деталі. Тому що дивитися на це огидно. Як гидко дивитися, коли на вулиці наблювали.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред