Як Україні виграти війну в довгу

Війна в довгу — це війна ресурсів. Хто більш ресурсніший — той переможе. Ми, звісно, дуже сильно програємо по ресурсах ворогу, саме тому розраховуємо на наших партнерів. Але партнери не демонструють діями, те, що кажуть словами.

Попри цілковиту підтримку нашої боротьби до перемоги, ми бачимо, як ресурси виділяються дуже обмежено, і дуже обережно. Ми бачимо це егоїстичне бажання десь порішати з Путіним, наївну віру, що треба домовитись. Слова дуже сильно розійшлися з діями. І це тривожний сигнал для нас.

Захід однозначно нас підтримає, причому в повній мірі. Але це станеться нескоро. Якщо багато наших громадян щиро вірить, що війна швидко закінчиться, то чого ми очікуємо від громадян Заходу? Мине чимало часу, поки прийде усвідомлення "невідворотності" потреби поставити Росію на місце. А до того, ми ще почуємо про десятки мирних Мінськів.

До чого я це веду: якби там не склалось, але покладатися можемо тільки на себе. Це означає, що ресурси для свого виживання ми теж маємо знаходити самі. Ми не вибирали цієї долі, але наше виживання є тільки нашою справою. Нас чекають страшні виклики. Економіка та інфраструктура зруйновані, війна продовжує з’їдати всі наші ресурси, а час — всі наші запаси. Щоб виграти в довгу — ми мусимо знайти нові ресурси. І вони є, це — солідарність і довіра.

Солідарність — це не просто слово чи цінність, це величезний ресурс, який вже активно працює на нас з перших днів війни. Солідарність демонструють всі верстви населення, особливо багато бізнесу. Ми це особливо відчуваємо, хтось надає техніку для розбору завалів, хтось бензин, хтось перерахував нам кошти на відновлення шкіл і будинків, хтось надав інструменти. Все це — вияв солідарності.

Однак, на фоні тієї кризи, яка нас чекає, нам потрібно буде ще більше солідарності. Попереду тяжка зима і проблеми з опаленням. Нам треба буде ще більше розбирати людей по своїх домівках, щоб пережити її. І це дійсно одне з можливих рішень, як перебути зиму. Нам треба буде підтримувати один одного і можливою роботою, коштами тощо.

читайте такожВдома в халатах і з обігрівачами: що чекає Україну взимкуВеликим ресурсом, який йде поруч з солідарністю, є довіра. Ми приймаємо людей, допомагаємо їм, бо довіряємо. Довіра дозволяє нам будувати стосунки й легко переходити до дій підтримки. Довіра до наших солдат, до наших волонтерів, до наших органів влади — все це безмежний ресурс, який краще допомагає нам розв'язувати наші проблеми.

Найближчим часом ворог спрямує зусилля на руйнування солідарності та довіри між нами. Поодинокі випадки негідної поведінки чи то представника влади, чи бізнесу, чи біженця — нам подаватимуть як правило. На фоні втоми ми можемо дуже чутливо реагувати на подібні ситуації або вкиди. Мусимо пам’ятати, що солідарність і довіра — важливіші за поодинокі випадки.

Війна надовго. Нам доведеться задіяти всі наші можливі та неможливі ресурси для перемоги. Солідарність і довіра є ключовими ресурсами в цьому. Дуже важливо не дати їх зруйнувати.

Слава Україні! Слава ЗСУ!

Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього, громадський діяч, кандидат політичних наук, аналітик і публіцист, автор книги "Змінити майбутнє"

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред