Коли чекати стабілізації фронту?

До весни три тижні.

Пунктиром наведемо деяку різкість.

Останні днів десять емоційно були дуже важкими. Не повторюватимуся, вже багато хто написав: експлуатуючи наші реальні проблеми, Росія посилює розгойдування зсередини, тому що на фронті свої завдання вирішити не може.

Як це "не може" виглядає "в матеріалі".

Трамп днями знову згадав масштаб російських втрат, позначивши цифру 900 тис. (мабуть - пораненими і вбитими). Група "Інформаційний спротив" продовжує рахувати тих убитих, яких публічно визнали в самій Росії. Тобто, це самий мінімум втрат.

Станом на 30 січня 2025 р. у нашій базі 95 848 імен, які можна структурувати за регіонами. І близько 450 осіб, де потрібна додаткова атрибуція. У період із 31 грудня до 30 січня в Росії показали 5089 убитих. Це без корейців, із Кримом, але без ОРДЛО. Частина цих втрат - за попередні періоди, але левова частка - свіжі.

Згідно з досвідом наших підрахунків, кількість убитих має бути МІНІМУМ удвічі більшою. Тобто, російські війська на місяць тільки вбитими втрачали від 10 тис. осіб. Якщо рахувати за класичною пропорцією 1:3, то втрати російської армії становлять щонайменше 40 тис. осіб на місяць. А це БІЛЬШЕ, ніж росіяни залучають найманців. Додайте сюди дезертирів.

Те, про що я вже згадував: уже кілька місяців у росармії спостерігається розрив між втратами і поповненням, вони спалюють резерви. Вони вже давно перестали вчити новобранців, кидають їх у бій у найкоротші терміни. Розрив збільшується. Звідси всі ці атаки смертників на милицях.

ДіпСтейт уже зазначав дві цифри:

1) у січні росіяни захопили найменшу площу української території з вересня 2024 р.;

2) останній тиждень знижується кількість штурмових дій.

Це про що? Це про те, що осіння наступальна хвиля росармії пройшла свій пік і рухається по низхідній. Їм уже потрібне перегрупування, щоб розширити атакуючі дії на покровському напрямку.

Місяць тому я висловив гіпотезу, що до березня росіяни втратять здатність тиснути і просуватися навіть у січневому темпі, якщо тенденції збережуться.

Щоб зламати цей тренд, вони повинні:

1) або знайти джерело поповнення живою силою;

2) або обвалити українську армію зсередини.

Перше без проведення нової хвилі масової мобілізації ускладнене.

Друга опція має дві складові - внутрішня дестабілізація в Україні та переривання зовнішньої допомоги.

Рекомендуємо:

Рік, коли закінчиться війна: Зеленський висунув умови для переговорів з Путіним

Переривання зовнішньої допомоги може статися як із суто зовнішніх причин, так і внаслідок внутрішньої дестабілізації. Бо реально буде питання: а хто виявиться кінцевим одержувачем?

Таким чином, у всіх побудовах внутрішня дестабілізація - наріжний камінь. Тому сюди вони будуть ввалювати ресурс по наростаючій.

Не треба бути ворожкою, щоб передбачити - наступний сплеск буде приурочений до третьої річниці повномасштабного вторгнення. Варто проявити особливу холоднокровність.

Що з іншого боку? Проскакувала інформація, що допомогу зупиняли, але відновили. Якщо колишній обсяг збережеться - це певна стабільність до літа. Сигнал від Франції щодо літаків. Сигнал від Нідерландів щодо літаків. На фронті це поки мало позначиться, а ось на безпеці в тилу (як частина ППО) має позначитися. Ну, і Курськ, який з'їдає російські ресурси. Для Путіна маячить некрасива перспектива приймати гостей 9 травня, демонструючи нездатність захистити свою територію.

Знову-таки. Це не означає, що не видно наших проблем. Ще й як видно. У Харківській області в районі Дворічної все складно, але наші війська роблять неможливе. І не тільки там.

Разом. За умови: 1) недопущення обвалу зсередини; 2) збереження обсягів допомоги хоча б на кілька місяців; 3) поточного рівня втрат росармії без можливості їх оперативно заповнювати - навесні можуть виникнути передумови для тимчасової (!) стабілізації лінії фронту.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред