Коротко про інформаційну складову "контрнаступу" і перебіг війни загалом.
Я розумію логіку, чому українські офіційні особи, західні медіа (дружні до нас) і офіційні особи видають купу інформації по контрнаступу. Насправді, доволі суперечливої і навіть шизофренічної.
Тому що в умовах сучасної війни неможливо зберігати 100% інформаційну тишу.
Я розумію логіку, чому Валерій Федорович і Генштаб мовчать. І створюють додатковий ореол загадковості навколо своєї діяльності і своїх планів.
Тому що як раз інформація чи деталізація від них (бо вони всередині процесу) може мати непередбачувані наслідки. Навіть якщо буде 100% дезою.
Так, цільова аудиторія більшості нашої інформації від офіційних джерел про наші плани - саме ворог. Це логічно.
Чого я не розумію. Я не розумію тих, хто намагається створити з наших потенційних наступальних дій "солодкий сироп". У марафоні чи просто у вигляді "незалежності експертизи". Бо навіть якщо ворог посиплеться і реально буде тікати всюди, умовно, "вже завтра" (хоча це - малоймовірністна подія), щоб досягти цього багато людей загинуть. Я багатьох з них знаю особисто. І ви знаєте.
Але скоріше за все відразу ніхто не посиплеться - і цього слона все одно доведеться "їсти шматками". Можливо, швидше, ніж думають песимісти. Але раптомо за місяць-два і кілька вдалих операцій (їх ще потрібно здійснити) Кремль не запалає. І в Севастополі параду ще не буде.
Я б сказав, що треба більшої відповідальності від тих, хто говорить про війну і дає прогнози.
Бо вони цим створюють хибні очікування і погано впливають на психіку людей і їх готовність "грати в довгу". Але який сенс?
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
