Контрнаступ відкладається: чому його не варто чекати раніше липня

Донбас залишається головним і найбільш драматичним військовим театром цієї війни.

Наші війська істотно перевершують ворога в мотивованості, не поступаються йому в чисельності, хоча за рахунок швидкого перекидання військ ра**истам вдається створювати перевагу в живій силі на конкретних ділянках фронту. При цьому ворог помітно перевершує нас у вогневій потужності - ракети, авіація, артилерія, у нього немає труднощів з постачанням своїх частин боєприпасами. У ворога серйозна перевага в бронетехніці-танках і бронемашинах, що і дозволяє йому вести наступальні дії.

При боях на підступах до населених пунктів, де можна спорудити оборонні позиції, переваги агресора в вогневій потужності кілька нівелюються, що дозволяє нам завдавати йому істотної шкоди в живій силі і техніці.

Агломерація Сєвєродонецьк-Лисичанськ не дуже зручна для оборони з точки зору топографії, в цьому сенсі агломерація Слов'янськ-Краматорськ помітно краще. Тому зараз наші війська ведуть бої, вимотуючи противника, в Сєвєродонецьку, але, швидше за все, планомірно відійдуть у бік Слов'янська-Краматорська. Тому що ми прагнемо зберегти армію, а не території.

Можна констатувати, що Луганську область, в якій під контролем України залишилося близько 3% території, окупанти в осяжному майбутньому захоплять. Але ось що стосується Донецької області-абсолютно не факт. Тобто, Краматорськ і Слов'янськ мають всі шанси залишитися українськими, а в штурмових спробах взяти ці міста ворог витратить свій наступальний потенціал.

І піде на це, швидше за все, весь червень. Тепер що стосується нашого стратегічного контрнаступу.

читайте такожБитва за Донбас: Хто виграє в злій і довгій війні за УкраїнуБез переваги в артилерії і наявності в достатній кількості танків ніякого значущого українського наступу не вийде. Західні гаубиці працюють відмінно, судячи з криків на ра**истських пабліках, що наших артилеристів брати в полон не можна. Але цих гаубиць мало. Гостро потрібні західні системи залпового вогню, які дозволяють накривати переміщаються війська ворога, а також переривати його лінії постачання. А танків для прориву ворожої оборони нам треба мати хоча б двісті. Легка бронетехніка для перекидання військ в Україну надходить, тут ситуація не критична.

Сумніваюся, що, з урахуванням викладеного, наш наступ може початися раніше, ніж у липні, а то й пізніше. Причому, воно повинно розвиватися, як мінімум, на двох фронтах — на Донбасі і на півдні. А якщо переваги у вогневій потужності і достатньої кількості бронетехніки ми так і не отримаємо, то цього наступ краще взагалі не починати. Тому що це буде авантюрою з купою втрат і поганими стратегічними наслідками.

Олександр Кочетков, політичний аналітик

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред