Кремль вже розуміє, що програє війну: Навіщо Лукашенко і Путін поїхали кланятись до Ірану

18 липня 2022, 08:34оновлено 18 липня 2022, 20:24
У РФ хочуть дати Ірану одну-дві ядерні бомби, щоб він не тільки переключив увагу на себе, але і спровокував велику війну в Східному Середземномор'ї.
Путін, Лукашенко, Іран
Лукашенко і Путін активно шукають підтримки в Ірані / Колаж Reuters

Лукашенко і Путін все більш активно стукають у двері урядових будівель в Тегерані. Слідом за російськими чиновниками, в Тегеран 13 липня приїхав і посланець від Лукашенка Андрій Савін в чині глави парламентської групи по дружбі з Іраном, щоб дізнатися секрети ремесла контрабандиста і як обходити санкції. Його прийняв Реза Фатемі Амін - міністр промисловості, торгівлі і рудників і провів з ним майстер-клас з контрабанди, притому, що гість і сам міг дати йому такий урок.

Причина такої активності - географія і по суті світова війна, яка вбила бізнес білоруських контрабандистів. Контрабанда в Україну померла після вторгнення 24 лютого, причому по обидва боки кордону. Охоронці Лукашенка стріляють у контрабандистів як у зрадників режиму, українці - як у диверсантів. Стріляють без довгих попереджень. Поляки, литовці та латиші добудовують паркани через минулорічну навалу "туристів" Лукашенка, чим закривають усі стежки контрабандистів.

По автодорогах рух майже немає, так як з 9 квітня ЄС закрив в'їзд для фур з Білорусі і РФ. Залізницею можна перевозити тільки вузьку групу товарів гуманітарного призначення, маючи пачку паперів з дозволами. Залишився ще російський транзит до Калініграфства, але Литва заборонила возити цим шляхом спиртне та інші прибуткові товари. Хто хоче горілки, нехай пливе за нею по Балтиці в Пітер. Якщо РФ через тиждень не включить "Північний потік-1", то весь ЄС попросить Литву закрити будь-який транзит в Україну.

відео дня

Лукашенко за півроку від захоплення ірландського літака з Протасевичем до нападу на Україну власними руками вбив ту економіку, яку сам вибудував і якою нудно пишався. За оцінками" Старої " білоруської опозиції, країну з 2020 р.покинуло близько 7-8% жителів. Білоруси тікають не тільки через репресії, а й через вимагання чиновників Лукашенка, безробіття і загального падіння рівня життя. Збігають не тільки в Європу, але і в РФ.

Число втікачів ще не досягло рівня Венесуели, яке через Мадуро покинуло понад 20% населення, але в кабінеті Лукашенка починають панікувати: "колгосп" розбігається. В результаті 12 липня з'явилася новина: Лукашенко хоче видати закон, що вводить виїзні візи. Видавати їх буде КДБ, яке наділяється правом забороняти на півроку виїзд з Білорусі, якщо побачить в ньому загрозу національній безпеці. Скільки разів КДБ може це забороняти на півроку, скільки офіційно коштуватиме дозвіл на виїзд невідомо, але у КДБ точно буде нове джерело доходів.

Дозвіл на виїзд в східному напрямку навряд чи буде вимагатися, оскільки це суперечить доктрині "Союзної держави" з РФ і інтересам Москви, де з нетерпінням чекають натовпи поступливих білоруських гастарбайтерів, що говорять літературною російською краще, ніж московити. Збувається і мрія Путіна про те, щоб росіяни годували білорусів, причому в самому зручному для Москви вигляді. Якщо українців їй доводиться, погрожуючи зброєю, переганяти в РФ за казенний рахунок і підгодовувати в процесі, то білоруси самі оплачують квитки в РФ, бензин, їжу і в супроводжуючих не потребують. Білорусь теж стала для РФ засобом вирішення її демографічних проблем і джерелом робочої сили.

Москва руками самого Лукашенка довела його "колгосп" до банкрутства і тепер готує в ньому зміну правління і власників. Лукашенку діватися нікуди, і він підписав одну за однією всі "дорожні карти" по здачі Білорусі без єдиного пострілу. Але Москва вважає, що годувати цих полонених не треба, нехай самі шукають собі їжу або нехай їдять свою картоплю з городів. Тому Лукашенко і відправив гінця в Тегеран, дізнатися: чи не знайдеться там який-небудь підробіток для білорусів. Відправив слідом за Москвою, для якої Іран в силу географії став вікном у світ.

Після закриття Європи, економічна і політична географія для РФ виглядає все більше гнітюче. Легко було Путіну оголосити в 2014 році курс орієнтації на Азію, але важко московитам туди дістатися.

Москва може навчитися жити без SWIFT, обходити банківські санкції і встановлювати ціни на свої товари в юанях, рупіях, іранських ріалах або монгольських тугриках. Курс більшості валют країн Азії поки що дуже вигідний для Москви, бо в них ще за інерцією сприймають рубль як тверду валюту. Але кожен новий пакет санкцій проти РФ, кожен підірваний в Україні російський генерал і склад боєприпасів, а також активність самих росіян на ринках Азії будуть міняти в ній погляд на рубль, з яким перестали працювати ЄС і США.

Залежність курсу рубля від військових дій в Україні чітко проявилася на початку березня, коли стало очевидно – бліцкриг провалився, і були очікування, що Захід може поставити РФ мат в два ходи. Тоді за один юань стали давати не 10 рублів, як восени, а 18 рублів. Курс індійської рупії, що дорівнює одному рублю, виріс майже в два рази. Навіть ріал, яким мало хто користується поза Іран, піднявся на 70% до рубля. Але оскільки Захід відповів на агресію РФ війною вдовгу, а та стала активно пропонувати себе Азії, то курс рубля на її ринках повернувся з невеликим перевищенням до початку року.

читайте такожУ Путіна зібралися відмовитися від SWIFT і шукають "допомоги" у Китаю і ТуреччиниВ Азії запідозрили, що гряде великий розпродаж РФ, і не хочуть сполохати чарівність. Стежать за подіями уважно і на відкриття 8 липня саміту глав МЗС G20 в Індонезії ринки Азії відреагували 7 липня різким падінням курсу рубля. Позаяк Лавров полетів з саміту цілим і публічно рішень про покарання РФ не прийняли, то з 10 липня курс рубля повернувся до вихідних позицій. У Азії своя гра вдовгу з РФ.

Особливо заманливо вона виглядає для Тегерана, де після ірако-іранської війни стали всерйоз носитися з ідеєю створення нової Перської імперії до кордону з Єгиптом. Одним з інструментів цього є нав'язувана іранцям ненависть до Ізраїлю із закликом його окупації. У персів ніколи не було симпатій до арабів. Вони досі пересварилися з арабами через затоку, яку вони називають перською, а ті арабською. Політкоректні американці і європейці називають його просто затокою з великої літери, щоб нікого не образити, а інші за старою звичкою перським.

Іранцям до 1990-их було неважливо, що там з тими арабами, які називають себе палестинцями. Неважливо і досі, і грошей вони їм не дають. Але існування держави Ізраїль-це зручне виправдання, щоб армія Ірану дійшла до Синайського півострова. З Ірану навіть не виганяють євреїв, як це було в арабських країнах, так як справа не в них, а в мріях про Перську імперію. Ймовірно, перси не виженуть їх навіть з Ізраїлю, якщо окупують його. Оголосять в російській стилі якусь "денацифікацію" і десіонізацію або назвуть це словом, неперекладним з перської.

Після 30 років прокльонів на адресу Ізраїлю влада Ірану зараз дуже близька до своєї мрії. Їх військові підрозділи, нехай не густо, але стоять біля кордонів Ізраїлю, коридор для їх підтягування через Ірак і Сирію є, а п'яти бомб або ракет з ядерним зарядом вистачить, щоб з Ізраїлю, зважаючи на його малих розмірів, втекли і євреї, і араби. Можна обійтися в цьому випадку і без десіонізації і перегону в Ізраїль всіх іранських танків. Через 20 років після застосування тактичної ядерної зброї, що знищує В радіусі 1,5-2 км все живе, Корпус варти ісламської революції сам буде вирішувати, хто може жити біля кордону Перської імперії з Єгиптом в зонах чистих від радіації.

Вторгнення російських військ в Україну 24 лютого сильно наблизило владу Ірану до реалізації такого плану, так як Москва дозріває до того, щоб передати Тегерану такі ядерні заряди і позбавити його від мороки з виробництвом власної атомної зброї. Москва не зацікавлена в тому, щоб Іран його виробляв, так як Перська імперія погано прогнозована в своїх прагненнях до захоплень територій. Може щось не поділити з російською, прецеденти були. Москві зручніше дати Ірану готову зброю і прикрити це розмовами про його ядерну програму, тримати яку під своїм контролем вона прагне не менше Ізраїлю. Тому Москва не заперечує, коли Ізраїль завдає ударів по військах Ірану біля свого кордону, і обурюється через це тільки Асад.

читайте такожУ передчутті Третьої світової: як бомбардування Іраном ОБ'ЄКТІВ США відіб'ється на війні в УкраїніДо 24 лютого Москву, не менше ніж Ізраїль, напружувала поява Перської імперії з ядерною зброєю біля своїх кордонів. Але приблизно з початку червня позиція Москви стала дещо змінюватися, в тому числі і через появу в України зброї, яка нівелює військову міць РФ. Показово, що з червня в Ізраїлі теж стали категорично заявляти: у Ірану точно є ядерна зброя і з цим треба терміново щось робити.

Причина - у Кремлі розуміють, що програють війну Україні, нехай не через тиждень, а через місяць або півроку, і починають схилятися до того, щоб дати Ірану одну-дві ядерні бомби, щоб він вдарив по Ізраїлю і не тільки переключив увагу на себе, але і по можливості спровокував велику війну в Східному Середземномор'ї. Не факт, що через одну атомну бомбу, що впала на Ізраїль, всі відразу почнуть бомбити чим завгодно Іран, але загальна ситуація точно зміниться. У Кремлі це знають зі свого досвіду: минуло п'ять місяців після оголошення РФ війни Україні, а Москву ще не бомблять, хоча і втопили в Чорному морі.

Це одна з тих важливих причин, які змусили Байдена терміново летіти на Близький Схід, щоб заспокоїти євреїв і арабів обіцянкою військової допомоги США, якщо варти Перської імперії зовсім розбушуються. Зрозуміти завдання, які стоять перед Байденом в цьому турне нескладно, глянувши на графік його зустрічей: з 13 по 15 липня він зустрічатиметься з урядами Ізраїлю і Палестинської автономії, а 16 липня прибуде до Саудівської Аравії. Там, крім переговорів з її урядом про нафту, йому належить спільна зустріч з главами і інших арабських держав: Бахрейну, Йорданії, Іраку, Єгипту, Катару, Кувейту, ОАЕ і оману. Аналітики прогнозують: її підсумком може стати створення військового союзу цих країн та Ізраїлю для відображення експансії Ірану.

Зустріч Байдена з прем'єр-міністром Ізраїлю зовні пройшла без сенсацій, але вони є. Складні переговори з кронпринцем Мухаммедом бен Сальманом пройшли теж успішно. Президент наполягав, що вбивство журналіста, який критикує уряд – це погано, і критика всім потрібна. Кронпринц з ним погодився і запевнив, що не віддавав наказ вбивати Джамаля Хашоггі і що винні покарані.

У підсумку кронпринц погодився за два місяці збільшити на 50% видобуток нафти, а президент вивести з острова Тиран біля південного краю Синайського півострова військовослужбовців США з місії ООН. Там вони 50 років спостерігали, щоб Єгипет і Ізраїль не воювали один з одним. Єгипет ще в 2017 р погодився передати цей безлюдний острів Саудівській Аравії, що незабаром де-факто і станеться. Саудити планують побудувати через Острів міст до Єгипту, щоб не їздити туди через Ізраїль. Але міст, можливо, і не знадобиться, так як кронпринц вирішив встановити авіасполучення з Ізраїлем, і може відкриє автосполучення з ним через Йорданію. Так що, агенти РФ в Ізраїлі даремно скаржаться, що йому від візиту Байдена немає профіту.

Запевнення Байдена, що Іран навряд чи кидатиметься атомною бомбою, теж має свої підстави. Іран-єдина держава, яка вже прямо виграла від нападу РФ на Україну і по багатьох позиціях. Перш за все-в іміджі. Зараз Іран на тлі злодіянь РФ виглядає майже білим і пухнастим котиком, що грає всього лише однією атомною бомбою, якої у нього, схоже, немає. Іран, як і всі видобувачі нафти, виграв від зростання цін на неї до $100 і від перепродажу нафти з РФ по своїх каналах. Якщо буде введена стеля на нафту з РФ в $40, то Іран ще більше заробить на її перепродажі.

Географічно Іран і Туреччина – Це зараз два "вікна" для РФ у світ, навіть без урахування того, що Казахстан починає акуратно прикривати для неї "вікно" в Центральну Азію і Китай. Грузинська "кватирка" для контрабанди з РФ і в РФ занадто вузька і з закутками, щоб з ними конкурувати. У РФ можуть і далі рекламувати торговий шлях по Льодовитому океану, чим Московія займається з часів підкорення Сибіру, але за 500 років бажаючих їм стабільно користуватися не знайшлося. Про Транссибірську магістраль можна сказати лише те, що її пропускна здатність занадто обмежена, і ще кілька рейдів на неї амурських, сибірських або бурятських партизанів і про неї можна забути. Працюватиме виключно в інтересах зауральських держав. Якщо відносини Туреччини з РФ кардинально погіршаться, то Іран стане єдиним "вікном" і монополістом на контрабанду з нею.

читайте також"РФ буде щось середнє між КНДР та Іраном": економіст сказав, коли трісне економіка РосіїВсе це не секрет для Тегерана і там мріють, щоб ця війна тривала якомога довше. Більш того, чим більше РФ буде занурюватися в пучину санкцій, тим більше будуть доходи Ірану, тому недоцільно поспішати з ядерним ударом по Ізраїлю.

Військові проблеми вже змусили РФ просити у Ірану дрони і він їх їй із задоволенням продасть за долари, євро і золото, які йому теж актуальні. На публіці Москва і Тегеран будуть говорити, що ведуть розрахунок в рублях і ріалах. Але Тегеран не бачить для себе користі ні у швидкій перемозі України, ні РФ. Може продати їх і Україні, якщо його про це офіційно попросити.

У Ірану своя гра з РФ, і він побоюється зробити в ній невірний хід. На цьому і будується впевненість Байдена в тому, що Іран не буде поспішати з ядерним ударом по Ізраїлю, навіть якщо Москва зважиться дати йому пару бомб і попросить про це. Україна своїм опором агресії РФ мимоволі віддаляє зустріч арабів і євреїв з Перською імперією. Якщо РФ захопить Україну, то перси можуть захопити Бахрейн, Кувейт, Катар і Ірак, а потім дійти до Середземного моря, не озираючись ні на кого.

У цьому контексті візит до Тегерана посланця від Лукашенка серйозно не допоможе. Возити і продавати калійні добрива через Іран, звичайно, можна, але невідомо, чи вийде Лукашенко на таких операціях хоча б в "нуль". Тим більше, що проводити їх доведеться з відома "старшого брата". Лукашенко, на відміну від Путіна, вже довоювався до розорення. РФ ще до лукашенківської стадії не довоювалася, але 19 липня теж шле Путіна на уклін до Тегерана. Говорити він там буде не тільки про дронах і контрабанді, а й про Велику війну по переділу світу.

Сергій Климовський, блогер, кандидат історичних наук

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти