Щур, загнаний у кут, все ще може знайти вихід. Навіть цілком в якомусь сенсі вихід гідний. Сподіваюся, трієчник Путін, нарешті, допетрає, як він може вибратися з кута, куди сам себе і загнав.
У нього є прекрасний історичний приклад — Саддам Хусейн. Звичайно, поки ще не зразка 2006 року, а набагато раніше — 1991.
Після "бурі в пустелі" всередині Іраку у Хусейна все було відмінно. Адже він врятував свій народ від США і НАТО — яка різниця, що ганебно втік з Кувейту. Ось і Путін, захисник Росії, батько рідний, теж може врятувати свій відданий народ.
Прямо завтра, якщо він навіть повернеться до кордонів 1991 року, він може уявити себе рятівником вітчизни, тої самої, яка в небезпеці.
Сьогодні ж він підтвердив рівно це, оголосивши укотре, що мета війни — "перш за все захист людей і захист самої Росії від тих загроз, які їй намагаються створити на прилеглих до нас наших же історичних територіях".
Відведе небезпеку, нібито навислу над зомбованим населенням, прибере з дахів ППО, всіх врятує і йому все пробачать. І навіть, впевнений, повернення Криму Україні тепер пробачать.
І в очах вдячного народу він війну виграє. І складатимуть пісні на його честь, а на цегельних заводах кожна десята цеглина буде таврована "побудовано в епоху Володимира Путіна".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
