Передача респіраторної інфекції у натовпі відбувається - це проста епідеміологія. Є дослідження про те, що на відкритому повітрі передача значно менша, однак вона не нульова. Все залежить від руху повітря. Якщо ж присутній пил чи пилок рослин, то передача вірусу на відкритому повітрі стає ще активнішою.
До слова, зверну увагу на нещодавні збори футбольних вболівальників. Люди знаходилися близько одне до одного і кричали – дуже імовірно, що у цьому натовпі крім повітряного шляху (аерозолю) інфекція поширювалася ще й крапельним шляхом. Крім того. важливі скупчення під час проїзду в транспорті до та після, збори в приміщеннях пабів для перегляду і обговорення.
Яка саме інфекція поширювалася – залежить від того, який варіант коронавірусу туди занесли – Дельта чи якийсь інший. Оскільки варіант Дельта з’явився в Україні, то він за своїми властивостями вже поступово витісняє попередні варіанти. І новий, більш стрімкий спалах неминучий.
Для порівняння, у США за три місяці частка Дельти серед інших варіантів виросла у 200 разів, у Португалії – у 7,5 разів за один місяць. Україна наразі ходить по лезу і будь-якого дня поступове заміщення може перейти до стрибку. Таке буває внаслідок події супер-розповсюдження, тобто стрімкого поширення вірусу завдяки скупченню людей і поганій вентиляції.
Загалом суттєвий підйом захворюваності в Україні можна очікувати за 6-8 тижнів, тобто наприкінці серпня. І тут, на жаль, захворюваність може почати рости раніше, аніж у типовий сезон ГРВІ. Бо вплине збільшена на 60% заразність відносно поширеного навесні британського варіанту Альфа.
Додаткового прискорення надасть кінець літнього сезону, коли люди скупчено повертатимуться до роботи у потягах, машинах і святкуватимуть День Незалежності. Такі події можуть стати приводом для множинних подій супер-розповсюдження коронавірусу.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що саме цей варіант, Дельта, має у 1,85 рази більші ризики госпіталізації і у 1,45 рази більші ризики реанімації. Тож якщо минулої хвилі пацієнти частіше лікувалися вдома, то тепер можливе ще більше навантаження на систему охорони здоров’я.
У регіональних системах і МОЗі до цього готувалися: закуповували кисневі концентратори. Однак їх наявність поки не вирішує потребу в госпіталізації. Бо відповідальні за прилади медики не готові нести матеріальну відповідальність за поломку чи крадіжку пацієнтами виданих приладів. Також немає відпрацьованої процедури видачі приладів, немає витратних матеріалів. Тому готовність забезпечити киснем на дому поки умовна.
Навіть якщо це буде вирішено, пацієнти будуть менше займати госпітальні ліжка. У них буде більше задоволена потреба в кисні, однак вони все одно вмиратимуть вдома з більшою частотою. Бо забезпечення киснем – це не все.
Державна система не навчилася поки забезпечувати адекватне лікування поза стаціонарів, дистанційно. Адже ковідна "первинка" досі повноцінно не запрацювала - часто лікують пацієнтів з порушенням протоколів, застосовують неправильні ліки і дозування, не орієнтуються в режимах подачі кисню, не забезпечують необхідне спостереження і вимикають телефон, щоб обмежити свою доступність. Так, є дуже уважні і активні лікарі, однак таких недостатньо. І МОЗівська гаряча лінія не працює на вирішення цього.
читайте також"Маски залишаться ще на довгий час": у МОЗ попередили про осінню хвилю коронавірусуСпираючись на офіційні дані, можна оцінити, що в Україні близько 7 відсотків українців мають імунітет - це провакциновані і ті, хто перехворів. Навіть якщо очікувати, що цей показник занижений через недостатнє тестування - все одно він не є вищим за 30%. І це – дуже низьке значення, яке дає підстави очікувати нових періодів інтенсивного розповсюдження інфекції, бо частка населення без імунітету дуже велика.
Якщо усе спустити на гальмах, як це відбувається зараз, то в нас будуть шалені темпи захворюваності.
Летальність від Дельти, на щастя, не надто висока, наскільки зараз можна судити з обмеженої інформації. Однак за абсолютними числами захворіє дуже багато людей, тому і померлих буде багато.
Новий пік можливий вже за 4-6 тижнів після введення чергового локдауну. Однак його дата залежить від розумності політики міністерства.
Взагалі, можна було б уникнути нових обмежень, якби форсувати вакцинацію людей 60+ (близько 10 млн людей) і людей з хронічними захворюваннями (менше 5 млн). Поки цього не відбувається, вакцинація фактично йде самопливом.
Цілком імовірно, збільшена захворюваність підлітків і молодих дорослих, про яку заявляють на Заході, пов’язана із значною часткою провакцинованого населення більш старшого віку. За епідеміологічними законами вірус потрапляє до тих, хто ще не має імунітету. Та для України це поки не актуально, бо в нас серед вразливих груп за віком, зокрема, серед людей 80+ двома дозами вакциновані близько 1,5% при тому, що летальність серед цієї групи – 17%. Тобто фактично міністерство прирікає цю групу громадян на смерть через те, що досі не змогло збудувати повноцінну систему їх залучення до процесу вакцинації.
Вакцинація працює проти варіанту Дельта і немає сумнівів у тому, що її потрібно проводити. Але цей штам помірно стійкий до вакцин. Це означає, що при двох дозах вакцини ефективність захисту від ковіду з симптомами - не 100%, а 60% (AstraZeneka) чи 88% (Pfizer).
Звісно, що вакцини першого покоління поступово будуть відставати від мутацій вірусу. Однак вони продовжують бути дуже ефективними для попередження потреби в госпіталізації (92-96%). Тобто, навіть якщо у провакцинованих варіант Дельта і викличе інфекцію, то це будуть легкі та середні форми. Тож ризику для життя буде менше.
Тому наразі головне завдання цього літа – вакцинувати якнайбільше людей. І охопити всіх літніх людей і з хронічними хворобами.
Вадим Арістов, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
