Меркель наостанок пустилася берега

Говорячи про минулу зустрічі Зеленського та Меркель, відсутність результату - теж результат. Тобто не було підписано жодних документів, які можна було б інтерпретувати як те, що Зеленський усе здав.

Але брифінг із Зеленським говорить про те, що Німеччина фактично висунула ультиматум Україні – наприклад, заява Меркель про імплементацію "формули Штайнмаєра" в українське законодавство.

Крім того, прозвучала досить розлога заява про те, що Меркель і Байден вирішуватимуть, які компенсації платити Україні за Північний потік-2, що вказує на те, що Німеччина не збирається вести про нього переговорів з Україною і це питання "підвисає" у незрозумілому статусі.

Така поведінка Німеччини пояснюється тим, що Меркель відчула відсутність тиску з боку США. Раніше Трамп блокував Північний потік-2, але зараз, при Байдені, вони у відкриту грають стратегічне для них питання і вже не ховають своїх симпатій до Росії.

Меркель як канцлер, що відходить, на зустрічі з Зеленським виконувала наступне завдання – отримати від нього якісь обіцянки (можливо, навіть публічні), після чого приїхати до Байдена і заявити, що з Україною все вирішено, мовляв, вони не проти закінчення будівництва ПП-2 і згодні на компенсації, а тому не варто США заважати добудовувати газопровід.

Цією зустріччю вона хотіла зафіксувати 15-річчя своєї каденції, з чим і пов'язана така активність навколо ПП-2. Не виключаю, що є і бажання РФ зробити все можливе, щоб ПП-2 був незворотнім. Тому що йдуть перевибори, швидше за все буде коаліційний уряд, і "зелені", які будуть у ньому присутні, більш скептично налаштовані щодо його будівництва і не виключено, що це може загальмувати реалізацію їхніх планів. Тому Меркель вже нічого і не приховує – не здивуюся, якщо після відставки вона буде працювати в Газпромі.

читайте такожПотужні гарантії для України щодо газу на 10-15 років: Зеленський поставив умову Заходу щодо запуску СП-2З урахуванням того, що жодних угод не було підписано, це означає, що ні до чого не прийшли і ні про що не домовилися, що, до речі, теж не найгірший результат. Але я не впевнений, що навіть з приходом нової влади в Німеччині для України щось зміниться. Тому що західна політика більш довгострокова і таких різких рухів вона не робить-якщо щось вирішили, то процес триває.

Якщо після виборів у Німеччині буде коаліція, не факт, що "зеленим" вдасться сформувати більшість. І так як там буде присутня партія Меркель, однією з умов коаліційної угоди може стати пункт про закінчення будівництва ПП-2 і його реалізації.

У даному випадку Росія теж буде і далі продавлювати питання будівництва і тому навіть якщо "зелені" буде скептично налаштовані, навряд чи їм вдасться швидко зупинити цей проект. Крім того, РФ вже корумпувала німецьких політиків і на стількох з них має компромат, що наявність такої зв'язки може творити чудеса – поява цього компромату щодо найбільш завзятих політиків, які не захочуть сприяти РФ, призведе до того, що таких політиків змусять піти з політики назавжди.

Тарас Загородній, політичний та економічний експерт, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред