Молдова ризикує знехтувати шансом розправитися з Придністров'ям

Провокації у Придністров’ї дуже нагадують ті, які росіяни раніше робили у ОРДЛО - усе це видає почерк російських спецслужб.

Мета цих провокацій - налякати Молдову і здійснити воєнний тиск, аби Молдова відмовилася від транзиту в Україну певної продукції (палива, мастильних матеріалів тощо). Росії вигідно тримати керівництво Молдови у страху і ми бачимо, що ця схема працює - як наслідок, Молдова не захотіла передавати Україні свої літаки.

Крім того, такими діями Росія зондує можливу реакцію Кишинева і Києва на предмет посилення військового угруповання на цьому анклаві. Адже Росія може спробувати наростити контингент у Придністров’ї та спробувати погрожувати Україні розтягнути фронт. Відтак, не варто виключати можливої агресії Росії по Одесі, Вінницькій області, хоч це не має для Росії стратегічної мети.

У той же час Росія турбулентністю у Придністров’ї намагається створити точку напруги, за рахунок чого водночас відбувається нагадування західним партнерам про існування ще одного замороженого конфлікту. Тобто це певного роду реакція на дії Молдови стосовно євроінтеграції, членства в НАТО і тому подібного. Бо погрози Росії вийти до Придністров’я, перш за все, створюють загрозу для державності Молдови, адже у такому разі РФ може вийти до Одеси і за кілька днів захопити Молдову.

У будь-якому випадку, подальший розвиток ситуації залежатиме від дій Молдови - чи захоче вона вирішувати це питання за допомогою сили. Наразі видно, що Молдова цього боїться, саме тому там продовжують дотримуватися позиції страуса, що ховає голову у пісок.

Для України єдина загроза полягає у насиченні угруповання у Придністров’ї. Як тільки українська розвідка побачить, що до Придністров’я летять транспортні літаки, що перевозять живу силу, техніку і озброєння, Україна буде змушена діяти превентивно. Тому що ми не можемо чекати, поки Росія нарощуватиме свою групу військ і обстрілювати Одесу та область.

читайте такожДругий фронт и прорив на Київ: для чого Росія "качає" Придністров'яТобто тут сама Санду має визначитися - чи буде вона координувати зусилля з Україною і намагатиметься вирішити цей заморожений конфлікт на свою користь. Бо Придністров’я - це чорна контрабандистська діра, яка несе загрозу і Україні, і Молдові.

Без схвалення Молдови та організації нею поліцейської місії ми нічого теж вдіяти не зможемо, хоча у України вже є ресурси і можливості, щоб змести Придністров’я і відновити конституційний устрій на цих територіях. Причому якщо керівництво Молдови не змінить своєї політики, західні лідери теж ніяк не зможуть на це вплинути.

Поки що виглядає так, що Санду - це не той лідер, який усвідомлює важливість історичного шансу вирішити це питання раз і назавжди. Але з іншого боку, цілком можливо, що питання Придністров’я заглохне так само швидко, як зараз з’явилося.

Анатолій Октисюк, політичний експерт аналітичного центру DemocracyHouse, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред