Сто днів-це період, коли в США прийнято підводити перші підсумки правління новообраного президента. Та й в інших країнах теж вважається, що сто днів - це якийсь достатній період, за який можна досягти чогось осмисленого (якщо ти звичайно не порожнє місце) і, отже, вже пора робити попередні оцінки.
По всій видимості, ця традиція йде від знаменитих "Ста днів" Наполеона (з 1 березня по 8 липня 1815 року), за які він встиг втекти з острова Ельба, висадиться в Антібі, з жменькою вірних гвардійців маршем пройти до Гренобля (де на його бік перейшла перша частина армії) і потім до Ліона (коли до нього перейшла частина армії на чолі з маршалом Неєм), увійти в Париж, повернути собі корону, піти на чолі армії в Бельгію, виграти там дві битви, програти третю (Ватерлоо), повернутися в Париж і зректися престолу. І все це за сто днів. Шанувальники Наполеона називають цей епізод його біографії"політ орла".
Візьмемо інший військовий аналог, ближчий за тематикою, так як стосується він духовного батька Путіна - Адольфа Гітлера. Як відомо, він напав на СРСР 22 червня 1941 року. І вже 30 Вересня (рівно через сто днів), почалася операція "Тайфун", тобто те, що в радянській історіографії називається "Битва за Москву". А за три тижні до цього (з 8 вересня) вже була встановлена блокада Ленінграда.
Тепер підіб'ємо підсумки путінської війни. Куди за сто днів долетів цей "орел"? Та по суті нікуди він не долетів. Увійшов на сто кілометрів углиб території противника на фронті в 1000 км. При цьому щонайменше з трьох напрямків свого початкового наступу він ганебно втік через три тижні після початку своєї "спецоперації", залишивши гори розбитої техніки і тисячі трупів.
При цьому він здивував весь світ жахливими звірствами своєї армії по відношенню до мирного населення і невибірковими обстрілами міст, що принесли жахливі руйнування. Ну і, зрозуміло, продемонстрував сумнозвісну російську тактику закидання позицій противника власним гарматним м'ясом.
Нічого осмисленого в стратегічному плані він не досяг. Якщо не брати до уваги, звичайно, міжнародної ізоляції Росії та рукотворної економічної кризи, масштаби якої ще навіть неможливо оцінити.
Напевно, після таких катастрофічних наслідків своєї авантюри поважаючі себе диктатори пускають собі кулю в лоб. Але не такий наш "орел". Він продовжує зображувати впевненість і талдичить як заведений, що "все йде за планом".
За яким планом? Де цей план? У чому він полягає? У тому, щоб парадним маршем піти на Київ і там залишити половину всіх своїх танків і чверть солдатів? Влаштувати в передмістях Києва різанину мирного населення, а потім втекти роняючи г...вно? (А на питання: навіщо? Включати ідіота і говорити:"Це не я, це вони самі себе"...).
Що це за геніальний план три місяці штурмувати, укладаючи штабелями своїх солдатів, якісь нікому невідомі села, а потім влаштовувати всенародні свята з приводу їх взяття, як якщо б російська армія увійшла в Берлін або Париж?
Яке військове або політичне завдання вирішується шляхом бомбардування пологового будинку або вбивства в Одесі тримісячної дитини, ракетою, випущеною з акваторії Каспійського моря стратегічним бомбардувальником?
Ну досить! Це ніби вермахт за сто днів просунувся на схід лише на 30 км далі Львова. Але він за сто днів дійшов за Смоленськ! (Це при тому, що в кінцевому підсумку вермахт все одно зазнав поразки). Так чого ж чекати від путінської "спецоперації"? Перемоги, чи що?
читайте такожСто днів війни з Росією-коли настане мир і які шанси України на перемогуВсе, що робить в Україні Путін - це жахливий, безглуздий злочин, якому немає ніякого виправдання. Цією війною він викреслив себе з числа людей. І всі, хто йому зараз прислужують і допомагають - такі ж злочинці, як і він.
Все, що зробив Путін з Росією - це жахлива зрада і зрада Батьківщині. Він прийняв країну, яка була членом G8, вела переговори про вступ до НАТО і ЄС, в ній були вже проведені більшість необхідних ринкових реформ і вона була вагітна економічним зростанням.
Що ми маємо зараз? Росія - країна-агресор, синонім самого дикого варварства, а росіяни - лякало для всього людства. У Росії сьогодні починається найглибша криза за останні 30 років і я не виключаю, що за своїми масштабами він перевершить кризу початку 90-х.
У Росії зруйнована повністю правоохоронна і судова системи, а путінські "силовики" перетворилися на банду мародерів і грабіжників, яких люди просто боятися.
А вже про те, щоб вони боролися з реальною злочинністю навіть не може бути й мови. Більш того, щоб полегшити собі життя, вони декриміналізували домашнє насильство, прирікаючи тисячі російських жінок і дітей на побої і смерть.
Він перетворив росіян на стадо заляканих і забитих худоб, які покірно йдуть на забій і повторюють всю ту абракадабру, яку ллють їм у вуха путінські пропагандисти.
Він перетворив країну, яка перемогла гітлерівський режим в гніздо найпримітивнішого фашизму і націоналізму, впровадивши в голову росіян дикі ідеї "додаткової хромосоми" і "окремої цивілізації".
читайте такожПутіна надули: як осоромилася влада РосіїВін зруйнував святая святих російського життя - Російську Православну Церкву, посадивши на чолі її жадібного хапугу, сибарита і безбожника, єретика, якого навіть чорти злякаються, коли він зі своїми проповідями прийде, нарешті, до них у пекло.
Я не можу собі уявити, щоб людство дозволило йому перемогти. Це неможливо. І людство не дозволить йому перемогти. Не за яких обставин. Тому, що люди розуміють, що поставлено на карту.
Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами.
Слава Україні!
Альфред Кох, російський політик і бізнесмен, колишній заступник Голови Уряду РФ (1997), екс-голова Держкоммайна Росії
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
