Приречені лишитися руїною: Новак – про долю зруйнованих Росією регіонів і "міста-привиди"

27 квітня 2026, 19:10
Вже зараз слід усвідомлювати факт: значна частина зруйнованих Росією населених пунктів України не підлягатиме відбудові, вони залишаться "привидами".
Обіцянки Росії про відбудову знищених війною міст – свідомий обман Москви, а очікування людей – ілюзія
Знищені війною міста України не будуть відбудовуватися в їхньому довоєнному вигляді / Колаж: Главред

Поки повномасштабна війна Росії проти України триває, дедалі гострішим стає питання майбутнього тимчасово окупованих територій і перспектив їх відновлення. Ілюзорність очікувань щодо відбудови захоплених українських міст Росією стає дедалі очевиднішою. Втім, очевидними стають і реальні економічні виклики, з якими зіткнеться Україна після деокупації: від доцільності відновлення окремих населених пунктів до необхідності переосмислення моделі розвитку сходу і півдня України.

Економіст, голова Комітету економістів України Андрій Новак ексклюзивно для Главреда пояснив, чому Росія не буде відновлювати ті українські міста, які сама ж знищила, а також які принципи мають лягти в основу повоєнної відбудови зруйнованих територій після деокупації. Докладніше про долю міст, які Росія перетворила на "міста-привиди", і не лише – у колонці автора.

Росія не буде нічого відновлювати і відбудовувати на тимчасово окупованих нею українських територіях сходу і півдня. Окупаційна влада ніколи не займається розвитком захоплених територій – вона лише експлуатує їх. Тобто окупанти просто використовують природні, виробничі, технічні та людські ресурси окупованих територій. Про жоден розвиток там не йдеться і не йтиметься ніколи. Тому сподівання на те, що Росія буде відновлювати та розвивати міста, які перед тим вона повністю або частково зруйнувала, майже повністю, – це ілюзії.

відео дня

Тим більше, тенденція вже зрозуміла: у війні проти України Росія рухається до військової та політичної поразки, зокрема до демонтажу російської держави в її нинішньому вигляді. За таких умов очікувати, що російська влада – нинішня чи майбутня – буде відновлювати та розвивати окуповані території, точно не доводиться. Обіцянки окупантів про відбудову "міст-привидів" – це свідомий обман Москви, а очікування людей щодо таких дій з боку росіян – ілюзія.

Відтак, зруйновані російськими окупаційними військами міста та села залишаться руїнами. Про те, що Росія не має наміру відбудовувати знищене, свідчать приклади Донецька та Луганська, де окупаційна влада не вирішує навіть елементарних проблем, наприклад, із забезпеченням населення водою.

Якщо країна-окупант не має ресурсів та бажання забезпечити населення "звільнених" територій найнеобхіднішим, тобто водою, їжею та опаленням, то про який розвиток взагалі може йтися? Росія не хоче витрачати навіть мізерні суми на захоплені території та людей, які там лишилися, то про які тоді капітальні будівництва може йтися?

Погляньте хоча б на так зване "відновлення" Маріуполя: це – не відбудова, а бутафорія! Навіть ті нечисленні нові будинки, які збудувала Росія, вже мають комунальні проблеми. Вся ця "відбудова" проводиться для картинки, а не для реального життя.

Інший момент. Російська влада заявляла, що планує залучити десятки тисяч росіян до 2045 року на окуповані території задля їхнього відновлення. Та ми вже знаємо реальну ціну таких "планів": вона навіть не нульова – вона від’ємна! Як правило, все відбувається з точністю до навпаки. Ми це бачили і на прикладі війни – згадайте бодай заяви про "Київ за три дні". Така сама доля спіткає і економічні плани РФ. Росія вже зараз зазнає колосальних економічних втрат, але продовжує викидати гроші на війну, при цьому їй не вистачає коштів для вирішення проблем на своїх власних територіях. Про відновлення чужих, тобто окупованих, територій за таких умов годі й говорити.

Будь-яке відновлення нині окупованих населених пунктів, які Росія перетворила на "привидів", можливе лише після їх повернення під контроль України. Втім, навіть тоді це відновлення не буде тотальним.

Необхідно буде провести серйозний економічний аудит: що варто відновлювати і в якій формі. Відбудовувати зруйновані міста після деокупації точно не потрібно в їхньому довоєнному вигляді. Немає сенсу відновлювати стару модель, адже на Донбасі була застаріла енергоємна промисловість. Потрібно буде уникати радянського підходу гігантоманії, тобто будівництва величезних заводів. Сучасні технології дозволяють налагодити більш ефективне виробництво без таких масштабів.

Тож відновлення знищених міст залежатиме від нової економічної стратегії України, тобто від того місця, яке ми хочемо зайняти у світовій економіці.

Крім того, Україні доведеться зважати на проблему депопуляції. Саме тому потрібно буде чітко визначити, що і для чого відновлювати. Не всі міста мають бути відбудовані, адже населені пункти існують навколо економічної діяльності, а якщо немає виробництва, робочих місць, то немає і міста.

Іншою колосальною проблемою для нас буде забрудненість окупованих територій, зокрема "міст-привидів", вибухонебезпечними предметами. Розмінування потребуватиме і часу, і ресурсів, а це все серйозні економічні витрати.

Якщо говорити про вартість відбудови зруйнованих Росією населених пунктів України, то сьогодні існують дуже приблизні оцінки загальних збитків – від 600 до 750 мільярдів доларів (станом на середину 2025 року). А оцінити збитки та приблизні витрати на відбудову на окупованих територіях взагалі неможливо зараз, бо немає фізичного доступу до цих територій. точні оцінки неможливі без фізичного доступу.

Втім, уже зараз нам варто усвідомлювати той факт, що значна частина зруйнованих окупантами населених пунктів України не підлягатиме відновленню. Відбудовувати варто лише ті міста, де є сенс відновлювати економічне життя. Якщо, наприклад, йдеться про ресурси, прив’язані до місцевості (зокрема соляні шахти), то за умови економічної доцільності цю промисловість, а, відповідно, і населений пункт довкола неї варто буде відновлювати. А от, наприклад, вугільну промисловість відновлювати не варто – це енергетика минулого. Донбас має змінити свою економічну модель. Він почне розвиватися тоді, коли перестане бути суто вугільним регіоном – Донецьким вугільним басейном. Потрібно орієнтуватися на сучасні галузі, наприклад, рідкоземельні метали. Усе залежатиме від того, яку економіку ми будемо будувати – сировинну чи високотехнологічну. І саме від цього буде залежати відбудова як окупованих територій, так і всієї України.

Андрій Новак, економіст, голова Комітету економістів України, спеціально для Главреда

Про персону: Андрій Новак

Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти