Для загального розуміння війни Росії проти України необхідно усвідомити кілька постулатів.
Перше. Мета Путіна в цій війні не просто завоювати і знищити державність України. Його мета - знищити українців і зробити "одиннарод". Питання в тому, що у ресурсної Федерації геть відсутня ідеологія і основи для самоідентифікації народу. Так буде, поки існує Україна.
Це - історичні відгомони побудови царства Московського Іваном III в далекому XV столітті. Іван вибудовував основи своєї державності на всьому краденому у Київської Русі. Перш за все - християнства. У мешканців лісів і боліт джучієва улусу Орди не було ніяких основ для самоідентифікації народу або нації. Традицію продовжили Іван Грозний та Петро I. Івани III та IV заманювали науковців з Києво-Могилянської академії. Петро намагався все російське загортати в обгортки західної культури і науки. У підсумку, все це вилилося в плачевні результати.
Росіяни без українців втрачають основи самоідентифікації. Путін - як великий "фахівець" у галузі етнології та народознавства - дещо перефразував українську класику і вивів енергетику формули імперського шовінізму "Росія-не Україна". Звідси президент бункера розродився минулого літа розлогою статтею про "одиннарод". І 24 лютого 2022 року приступив до зачистки земель України від українців. Мета Путіна - фізично знищити під час цієї війни українців, які заселяють Україну. Провести тотальний геноцид. Поки живий Путін, ця мета Кремля не зміниться. Рашисти хочуть нас вбити. Ми хочемо жити. Тут не залишається місця для компромісу.
Друге. Російська традиція і школа дипломатії завжди бажає переговори (особливо під час війни), коли її позиції слабшають і необхідно затягнути час. Мета дипломатичних переговорів раші - завжди обман протилежної сторони. Саме тому Бісмарк прорік крилатий афоризм "договору з Росією не варті паперу, на якому вони написані".
Зараз Макрон вже став качати тему про необхідність переговорів, в черговий раз на прохання Путіна нап'яливши на себе пір'я голуба миру. Навіщо президенту бункера знадобилися саме зараз переговори? Причин кілька. Він розуміє, що Ленд ліз кардинально змінює ситуацію балансу сил у цій війні. Справа кількох тижнів і Україна потенційно буде готова до контрнаступу, якому конвенційним озброєнням раша протистояти не зможе. Протягом декількох місяців терористична банда ра**истів буде вигнана з окупованих і анексованих територій ЗСУ. Крім того, Путіну потрібен час, щоб налагодити логістичні шляхи і підтягнути свіже озброєння і живу силу.
читайте такожРосія шукає спосіб здійснити бліцкриг-2: Навіщо Лукашенко жене війська до українського кордонуУкраїна в ситуації, що склалася, має всі підстави розмовляти з президентом бункера в його стилі. Предметом переговорів може бути тільки одне питання: відведення всіх військ окупантів з усієї території України (включаючи Крим і Донбас). Іншого предмета переговорів в України немає і бути не може. А значить потреби зустрічатися немає.
Тактика Путіна зрозуміла. Захопити якомога більше територій України і окопатися на них, готуючись до контрнаступу і затяжної війни. Потім перейти до переговорів і припинити військові дії, на час заморозивши конфлікт. Україну все це категорично не влаштовує. Затяжна війна на нашій території - це щоденні смерті, поранені і руйнування.
Макрон та інші, коли міркують про затяжну війну щоб зрозуміти Україну, нехай абстрагуються і екстраполюють ситуацію на свою країну. Припустимо, війна на території Франції. Щодня вбивають французів і руйнують інфраструктуру країни. Нарешті, завдяки союзникам, Франція отримує перевагу у військовій силі і готова до контрнаступу. Але раптом союзники і партнери починають переконувати Макрона цього не робити і сісти за стіл переговорів з ворогом; переконують заморозити конфлікт і залишити сили окупанта на території Франції. Що їм скаже президент Макрон, якщо він патріот і має голову на плечах? Очевидно пошле дипломатичною мовою куди подалі і перейде в контрнаступ. Звільняючи свою землю до останнього окупанта.
Взагалі Захід і особливо Євросоюз зробив все можливе, щоб ця війна сталася. Починаючи з 2007 року. Сьогодні Франція і Німеччина посипають голову попелом і визнають свої помилки. За свої помилки Захід розплачується грошима, яких там багато. А Україна стала живою стіною, захищаючи національну безпеку та інтереси Євросоюзу і США життями і кров'ю українців. Панове, вловлюєте різницю в ціні плати за ваші помилки? Тому диктувати політичні умови, стратегію і тактику ведення цієї війни і перемир'я буде Україна.
Путін завжди був щедрим, коли скуповував оптом і в роздріб європейських і американських політиків. США тут постраждали значно менше. Штазі Меркель все зробила, щоб виростити фашиста Путіна, гнійник кремлівського рашизму і забезпечити грошима фінансування мілітаризації Раші.
читайте такожОстанній бій Кремля: як друзі Путіна допомагають йому зберегти обличчяМеркель лобіювала всі проекти друга Володимира. Пішовши на пенсію, Меркель сьогодні заявляє, що ні про що не шкодує. Ясна річ... Залишила Німеччину і пів Євросоюзу на вуглеводневій голці Путіна, і зараз фрау Штазі гріється під ласкавим італійським сонцем десь в Турині. Меркель - це прозорий еталон вищої політичної корупції. Вона почне шкодувати, коли її кримінальними справами всерйоз займуться правоохоронні органи Німеччини. А до цього все йде. У німецькому суспільстві і Євросоюзі на тему масштабної спільної діяльності Меркель і Путіна в галузі енергетики вже почалися рухи журналістами-розслідувачами і тема схвилювала громадськість. Процес набирає обертів і суспільні хвилювання катастрофічно наростають.
Макрон гідною зміною Меркель тут не стане, і запакуватися на темі Рашу вуглеводнів вже не встигне. Кардинально змінилася політична та економічна кон'юнктура в темі енергетики Євросоюзу. Але не залишає відчуття, що Путін має на Макрона небезпечний компромат еротичного і корупційного характеру. Вже дуже угодницька щодо Путіна Поведінка у Макрона і б'є вона через край. Аж до непристойності часто доходить.
Зараз Путін спробує зліпити антиукраїнський пул в Євросоюзі з Макрона, Шольца і Орбана. Ці будуть все робити, щоб заблокувати просування України до членства в Євросоюз і НАТО. Але є для них нерозв'язна політична проблема: народи країн Євросоюзу більшістю підтримують Україну на її шляху до Євросоюзу і НАТО. Окремо інтеграцію України в євроатлантичний блок підтримують народи Америки і Великобританії.
Україна має тільки двох впливових і відданих союзників на кого можна покластися. Це США і Великобританія. Вони в НАТО, але не в Євросоюзі.
Поки Україна захищає життям своїх солдатів захід і НАТО від орків - для нас відкрилося ненадовго вікно можливостей і режим максимального сприяння для вступу до Європейського Союзу і НАТО. Але як тільки закінчиться війна, відразу це вікно можливостей для України закриється.
У попередні роки у НАТО основною відмазкою при відмові України в членстві була "загроза нападу РФ на Україну" в разі нашої спроби стати членом блоку. Тепер цієї проблеми не існує. Рашисти вже напали без всяких спроб України. А була б парасолька НАТО, сьогодні не було б війни.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
