Перспективи розвитку Близькосхідної кризи

Через два тижні після атаки ХАМАС на Ізраїль, очевидно, що криза, що виникла, затягується і розвиватися вона буде трохи інакше, ніж попередні подібні кризи. Цілком ймовірно, що найближчим часом ми побачимо його чергову фазу - сухопутну операцію ізраїльських військ (ЦАХАЛ) у Секторі Газа проти ХАМАС. Багато залежатиме від того, наскільки ефективною вона буде, скільки буде жертв і як на цю операцію реагуватиме арабський світ. Навіть за оцінками ізраїльських військових ця операція займе кілька тижнів, а то два-три місяці.

Тож, можливо, щонайменше до кінця року війна в Секторі Гази та навколо Ізраїлю ще буде у гарячій фазі. Швидше за все, це буде війна ЦАХАЛ із ХАМАСом та Хезболлою, а також з іншими арабськими парамілітарними групами не лише у секторі Газа, а й на кордоні Ізраїлю з Ліваном. При цьому вже сплеск антиізраїльських настроїв продовжиться (ймовірно, що й посилиться, залежно від розвитку подій із Сектором Газа), і не тільки в арабському світі. Звичайно, є ризик втягування Ірану у війну проти Ізраїлю. Тому США і розгортають своє військове угруповання у східному Середземномор'ї. Це задля стримування іранської загрози. Очевидно, що американці не хочуть безпосередньо брати участь у цій війні і нейтралізовуватимуть ризики розширення масштабів нинішньої кризи на Близькому Сході.

А далі найскладніше – спроба Ізраїлю переформатувати режим безпеки в Секторі Газа, з високою ймовірністю через його демілітаризацію та видавлювання звідти ХАМАС. Паралельно спецслужби Ізраїлю почнуть полювати на лідерів ХАМАС по всьому світу, прагнучи знищити цю організацію. Чи вдасться це – також велике питання, на яке поки що немає відповіді. Навіть якщо верхівка ХАМАС буде знищена, а саму цю організацію буде видавлено із Сектору Гази, то, як показує попередній історичний досвід, на її місці може виникнути нова радикальна антиізраїльська організація арабської молоді.

Міжнародна спільнота, включаючи і США, підштовхуватимуть Ізраїль до відновлення миру в Палестині та мирних переговорів з палестинцями. Тобто, буде чергова спроба повторити те, що вже не раз відбувалося раніше. І сценарій вже пропонується той самий – створення незалежної палестинської держави. І всі ці зусилля знову упруться в одну нерозв'язну проблему – хто буде при владі у цій державі?

Оптимальний, начебто, сценарій – прихід до влади в Палестині поміркованих політиків. Але таких навіть близько не видно в Палестині. Принаймні практично неможливий їхній прихід до влади в Палестині або в Секторі Газа демократичним шляхом. А якщо Сектор Гази чи незалежна палестинська держава знову опиниться під контролем антиізраїльських бойовиків (і неважливо, як вони називатимуться), то нова війна між палестинцями та Ізраїлем буде неминуча.

Деякі експерти та політики пропонують інший сценарій – демілітаризація сектору Гази під міжнародним контролем (після завершення спецоперації ЦАХАЛ) з поступовим відновленням там палестинської автономії на чолі з поміркованими палестинськими політиками. Якщо цей експеримент спрацює, тоді можна буде розпочинати переговори про створення палестинської держави. Цей сценарій критикують. Він багатьом є утопічним. Однак він хоч би теоретично дає якусь мирну альтернативу на майбутнє.

З можливих політичних наслідків нинішньої кризи на Близькому Сході я також припустив би завершення епохи Нетаньяху. Не відразу, а після відносної стабілізації нинішньої кризової ситуації Нетаньягу, з високою ймовірністю, змушений буде піти з посади Прем'єр-міністра Ізраїлю. Він несе пряму відповідальність і за провал із неготовністю Ізраїлю до атаки ХАМАС та за внутрішній розкол ізраїльського суспільства. Але чи припиниться після цього розкол у політичній еліті Ізраїлю та ізраїльському суспільстві?

Для України затягування кризи на Близькому Сході матиме неоднозначні наслідки. З одного боку, це вже відволікає міжнародну увагу від війни між Росією та Україною, і ця тенденція продовжиться. Також можливе деяке скорочення масштабів допомоги України, зокрема військової, з боку США. Однак тепер ми йтимемо в одному оборонно-фінансовому пакеті з Ізраїлем. Можливо, це дещо послабить опір радикальних трампістів вирішенню питання фінансування підтримки України наступного року.

Також нинішня ситуація може нарешті підштовхнути США та ЄС до суттєвого розширення обсягів виробництва боєприпасів та зброї. Є шанс для потепління відносин між Ізраїлем та Україною. А ось на позитивну зміну відносин із країнами так званого Глобального Півдня розраховувати не варто. Нинішня Близькосхідна криза стала ще одним приводом для загострення та ускладнення відносин між Заходом та багатьма країнами Глобального Півдня. Цим більшою мірою скористається Китай, ніж Росія. Але ситуація, що виникла, не сприятиме просуванню наших позицій у країнах Глобального Півдня. Однак для нас це хоч і проблемно, але не критично.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред