
На відміну від США в Німеччині соціологи не дарма їдять свій хліб. На виборах сюрпризів не сталося. Результати навіть трохи кращі за більшість прогнозів. Блок путінської Сарри Вагенкнехт не пройшов.
Голосів християнських демократів і соціал демократів у Бундестазі вистачить для формування правлячої коаліції. Канцлером буде Мерц, Пісторіус теж імовірно буде в уряді. Високий результат АфД - звісно неприємний, але не катастрофічний. Ця партія ізольована, в коаліцію з нею ніхто вступати не буде (навіть така ж пропутінська Сарра відмовляється). А шансів перемогти і сформувати уряд на самоті з огляду на специфіку німецької політичної системи (як і в будь-якої іншої партії) у неї немає.
Так що АфД приречена бути свистком для зливу пари правого невдоволення (для лівого - таку роль виконує Лінке).
Загалом усе непогано. У Німеччині буде істотно більш проукраїнський і антипутінський уряд на чолі з Мерцем і Пісторіусом.
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред