Чому Москва залишається в полоні своїх власних помилок

Російський президент в черговий раз відмовив українцям у праві на існування. Оголосив росіян і українців одним народом. Заявив, що Київ перебуває під зовнішнім управлінням і прирівняв законопроект про корінних народів до зброї масового ураження.

В Офісі президента України кинулися ці заяви спростовувати. Звинуватили оточення Путіна в дезінформації свого патрона. І припустили, що особиста зустріч двох президентів здатна скорегувати оптику глави Кремля.

Ні, не здатна.

Російський президент абсолютно цілісний у своїх помилках. Він з ними виріс, сформувався і встиг постаріти. Цього року йому стукне сімдесят - і було б наївно чекати від нього раптового осяяння. Українські політики можуть бути як завгодно красномовні - але це ніяк не вплине на те, що думає про світ глава Кремля.

читайте такожПутін проговорився про плани захоплення УкраїниПолітика Москви здійснювала досить яскраві трансформації з українськими президентами. Будь-який тріумфатор вітчизняних виборів міг вважати, що зуміє домовитися з Кремлем. Але потім колишня метрополія позбавляла його від цих помилок.

Через цей шлях пройшли майже всі українські президенти - за винятком, можливо, Віктора Януковича. Щоразу з'ясовувалося, що будь-які українські поступки для Москви недостатні. А як може бути інакше, якщо для Володимира Путіна українського народу просто не існує? Якщо для нього українці - це всього лише "ополячені росіяни"?

Коли Путін називає Віктора Медведчука "українським націоналістом" - в цьому немає ніякого застереження. Просто в Москві переконані, що український націоналізм має бути саме таким. Проросійським, підконтрольним і слухняним. Будь-який відступ від цього канону Москва вважає єрессю. Будь-який український політик, який претендує на щось більше - оголошується агентом зовнішнього управління.

читайте такожПокарають арештом: Путін заборонив порівнювати СРСР з нацистською НімеччиноюРосійське керівництво не вдасться ні в чому переконати. Тому що для нього сама історія нашої країни - це приклад колонії, що збунтувалася. Будь-хто, хто хоче для України самостійності - сепаратист. Будь-хто, хто намагається в Києві розмовляти на рівних - самозванець. Переговори вона готова вести лише про умови здачі.

Але саме ця російська послідовність полегшує Україні завдання. Беззмінність Путіна гарантує те, що політика Кремля залишатиметься колишньою. Український виборець може втомитися від війни, захотіти миру і відправитися шукати в бюлетені нового переговірника для Москви. Але хто б в результаті не опинився на Банковій – йому все одно не вдасться похитнути зарозумілий шовінізм російського керівництва.

Російська неадекватність надихає. Вона означає, що Москва залишається в полоні своїх власних помилок. Що вона і далі відмовляється розуміти Україну і ті процеси, що в ній відбуваються. Що вона й надалі робитиме помилки, ставити не на тих і робити з українських голубів – яструбів.

Її небажання дивитися фактам в обличчя позбавить її працездатних стратегій і підходів. Тому що ефективність дій залежить від адекватності оцінок. Чим глибше Москва занурюється в свою власну реальність - тим менше ілюзій залишається у її сусідів.

Але точно так само від ілюзій не завадило б позбутися і українському керівництву. Наприклад від тих, що змушують Володимира Зеленського раз по раз шукати зустрічі з Володимиром Путіним. Тому що останнього не вдасться ні в чому переконати. Ні під час особистої зустрічі віч-на-віч, ні під час колективної-за участю лідерів інших країн. Володимир Путін не здатний змінюватися. Він здатний лише змінювати.

Наприклад, сім років тому він безповоротно змінив нашу країну.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред