РНБО повідомила, що затвердила перший в історії України План оборони держави. Однак оскільки документ засекречений, ми поняття не маємо, який він за змістом – крім натяків і чуток, не відомо нічого. Очевидно, що в ньому розглядаються різні аспекти забезпечення безпеки держави і сили, які передбачається задіяти в разі потреби. Але все це зрозуміло і так. Такий документ можна було назвати як завгодно – і доктриною захисту держави, і військовою доктриною, і якось ще. Цілком очевидно, що такого роду документи повинні бути в будь-якій державі, хіба що крім Люксембургу або Монако. І в Україні подібні документи створювалися неодноразово, тільки називалися інакше.
Тим не менше, зараз черговий план, що вийшов із надр РНБО, подається як панацея, яка позбавить нас від усіх напастей: корупціонерів, злодіїв у законі, контрабандистів, від усіх негараздів і небезпек, що загрожують нашій державі. Але насправді все це не так.
Ми і так бачимо, наскільки наша держава готова до відбиття різноманітних загроз, вирішення проблем потенційних і вже існуючих больових точок на кшталт Донбасу і Криму, проникнення в українську політику поплічників нашого сусіда, які загрожують державі навіть більше, ніж військові сили. Наприклад, на наступних президентських виборах цілком може перемогти Бойко, оскільки більшість громадян може за нього проголосувати під впливом ворожої пропаганди. Ця загроза очевидна, як очевидно і те, наскільки мало робить нинішній президент, РНБО та інші для того, щоб нівелювати цю загрозу.
Тож усі ці плани – всього лише фасад, обкладинка. Важливим же є зміст і конкретні дії щодо протистояння конкретним загрозам. Чи створюється в Україні реальна професійна високо мотивована і добре озброєна армія? Чи є висока мотивація в органах внутрішніх справ, чи вичищені там усі старі кадри, які здебільшого займалися корупцією, здаючи країну ворогові? Ні. А те, що робить сьогодні СБУ не має сенсу, цю службу вже давно потрібно було закрити і створити заново з новими кадрами, і при цьому дуже обережно брати на роботу старі кадри. Якщо, наприклад, зараз розформувати СБУ до біса, нічого в країні від цього гірше не стане, ми тільки заощадимо гроші.
Чи створюється у нас хоч якась економічна безпека, чи робляться запаси нафти, газу, вугілля, продовольства на випадок надзвичайних ситуацій або військових дій, або тих же карантинних обмежень? Чи думають про це наші високомудрі політики і вожді? Не думають. Вони зайняті створенням нових відосиків про прийняття якогось нового плану або директиви.
Загалом, все це – мура.
По суті, зараз у медійний простір запущена чергова "качка" про новий План оборони, згенерована Офісом президента та іншими афілійованими з ним структурами, щоб чимось зайняти мізки людей і відвернути їх увагу від реальних проблем, обнадіяти, а заодно і підняти свої рейтинги. Все, більше нічого в цьому немає.
Адже і в 2013-2014 рр. такий план оборони держави в Україні теж був. Як колишній військовий, який служив і при Союзі, і після нього, можу сказати, що в будь-якій військовій частині є секретний пакет, як і в будь-якій організації є інструкції на різні випадки: на випадок ліквідації наслідків стихійних лих, для протистояння агресії, на випадок війни або спалахів сепаратизму. Такі інструкції розроблені, лежали вони і в адміністраціях Донецької та Луганської областей, так само як і в інших областях, були вони і в Криму.
Питання в іншому – а хто їх виконував? Це питання політичної волі та реальних виконавців. Просто до 2014 року наша армія довгі роки була нікому не потрібна і перетворилася на групу людей, які не могли знайти собі застосування в цивільному житті, не мали підприємницької жилки, або ж яким просто нікуди було податися з маленького військового містечка. У МВС тоді був і багато в чому залишається й зараз відстійник корупціонерів. Приблизно тим же займалися і займаються наші органи влади. Про які плани і волю виконувати такого роду інструкції в цьому випадку можна говорити?
Дуже малий відсоток людей у 2014-му почав діяти за цими планами. Про таких ми знаємо – вони дали бій противнику, піддалися тортурам, побиттям або були вбиті. Тим не менш, вони взяли зброю до рук і діяли за планом. На жаль, таких людей було небагато. А плани... плани були завжди.
Головне завжди – не плани, а люди. В принципі, нам-то і плани особливі не потрібні, адже у нас у Конституції прописано, що потрібно робити: що повинен робити президент, уряд і кожен громадянин. У Конституції говориться: захист країни – це не тільки обов'язок держави, а й справа кожного громадянина. Дійте за Конституцією – і буде вам щастя.
Юрій Касьянов, волонтер, блогер, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
