Рішення Вищого земельного суду Дюссельдорфа щодо оператора Північного потоку-2 (СП-2), по суті нічого не змінює. Воно просто змінює процедуру продажу російського газу, який буде експортований в Європу по СП-2.
Тобто якщо раніше цей газ належав Газпрому в повному обсязі, аж до його формального продажу на території Німеччини, то тепер цей продаж потрібно буде здійснювати до фізичного потрапляння природного газу на територію Німеччини – або в міжнародних водах, або на території РФ або в якійсь умовній точці по шляху проходження цього трубопроводу. Рішення суду стосується лише тих ділянок газопроводів, які знаходяться безпосередньо на території ЄС і біля входу газопроводу на територію Німеччини.
Це рішення не матиме ніякого впливу на Україну, оскільки вона не є ні членом ЄС, ні федеральною землею Німеччини, на яку поширюється рішення суду. А заяви представників ГТС України і Нафтогазу пов'язані більше з необхідністю виправдовувати свої шалені зарплати, які вони отримують за нібито протидію СП-2. Тому що для нас ніяких наслідків або змін немає, не було і не буде в найближчі кілька років, у всякому разі, до завершення контракту з Газпромом до 2024 року.
Іншими словами, Росія як поставляла через українську територію 40 млрд кубометрів газу на рік, так і буде, незалежно від того, побудують, запустять або не запустять Північний потік-2 – контрактні зобов'язання все одно Газпромом будуть виконуватися, оскільки цей газ має конкретних споживачів в Європі. Газ не гойдається "в повітрі", ніхто не бігає за європейськими споживачами, пропонуючи російський газ, так як він вже проданий на роки вперед. І цього ніяк не можуть зрозуміти у нас.
Більш того, це рішення ніяк не можна вважати програшем Газпрому, так як він не був стороною суперечки. Це було просто рішення щодо того, чи поширюється на вхід газопроводу до Німеччини дія Третього енергетичного пакету.
читайте також"Проблеми Газпрому": у ФРН назвали головні перешкоди на шляху запуску Північного потоку-2Зрозуміло, що газопровід буде використовуватися не на 50%, а як того захоче Газпром, оскільки газ Європі потрібен. І якщо це буде не російський газ, то який? Адже з наступного року припиняється видобуток газу на найбільшому європейському родовищі в Гронінгені (Нідерланди), скорочуються поставки з Норвегії і не можуть бути нарощені поставки з Алжиру. І так як Європа нарощують частку відновлюваних джерел енергії, отже, збалансувати цю частку можна буде тільки газом, причому російським. Якби це був не газ, а вугілля або нафта, у Росії могли б виникнути якісь логістичні проблеми. Але газ вже давно не продається фізично - для нього резервується певний час прокачування і не має значення, на території якої саме країни воно буде здійснено.
Тому українські політики можуть говорити про що завгодно, але всі їхні заяви мають лише одну мету – заговорити зуби некваліфікованим у цьому питанні українцям.
Геннадій Рябцев, директор спеціальних проектів науково-технічного центру Психея, експерт з державної політики в паливно-енергетичному комплексі, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
