Отже, що далі? РФ мала відреагувати на українські пропозиції, озвучені у Стамбулі? Реакції немає. А значить, це наводить на тверезі міркування щодо подальших дій. РФ бажає відіграти сценарій війни на свою користь принаймні до 9 травня, враховуючи любов Путіна до сакральних дат.
1. Путін отримав нейтрально-нервову реакцію російського суспільства на стамбульські переговори, потім РФ змушена була відводити війська із Київщини та Чернігівщини.
Об'єктивно, тримати київське та чернігівське угрупування із стратегічної точки зору було б правильним і надалі, хоч вони і були в розбалансованому вигляді, але їх виведення могло стати вимогою України, що була передана через Абрамовича. І РФ пішла на це, бо розуміла необхідність мінімізувати втрати і здійснити перегрупування.
Потім відбулась "белгородська провокація" зі складами зброї, нафтобазою, гелікоптерами. Фактично, це дійсно виглядає як пастка.
Кремль свідомо формує ситуацію "приниження", "слабкості", "оточення з боку ворогів" РФ. Можливо, для виправдання нового масштабного звірства, яке буде подано як відповідь "сердитої і зосередженої сили" та примушування до більш вигідних умов.
Путіну потрібно сформувати новий фон для перемовин. Нинішній йому не вигідний, ризикований та формує внутрішньополітичні вразливості для інтерпретації російським суспільством. Медійна машина Кремля навряд чи впорається.
Новий фон можливо сформувати лише за умови нанесення поразки, як це було в 2014-2015 рр., коли мінські переговори відбувались під тиском Іловайського та Дебальцевського котлів.
2. Нас очікує епічна битва за Донбас. Власне, шалений натиск ворога на Ізюмському напрямку і активність на півдні Запорізької області вказує на бажання великого оточення підрозділів ЗСУ, зосередженої на українському Донбасі. Останні ракетні удари по Полтавській та Дніпропетровській області свідчать про бажання знищити логістичні ланцюжки постачання та допомоги.
читайте такожТри напрямки, за якими наступатиме Росія: чому зарано радіти відведенню військ РФА для недопущення концентрації ЗСУ на Донбасі ворогу потрібно відкрити додаткове територіальне вогнище для відтягування сил, яке було б більш успішнішим ніж київський і чернігівський напрямок. Тобто РФ намагається зробити роботу над помилками.
Найперспективніший напрямок - Одеса і Миколаїв для "замкнення" контрольованого Приазов'я із Придністров'ям. Начебто в ПМР почались демонстративні маневри. Щоправда, думаю на одеському та миколаївському напрямку Росію чекає дуже багато проблем і сюрпризів.
3. Що Росія буде робити з півднем Херсонщини та Запорожчини? Тут декілька варіантів: проголошення чергової проксі-республіки на кшталт Таврійської чи Приазовської або об'єднання Приазов'я із проксі-територіями Донбасу у квазіутворення по типу "Новоросії". Щоправда, електоральних, політичних, фінансових ресурсів для утримання цієї території у РФ немає. Є варіант, що контроль за Приазов'ям - це найбільший козир Путіна під час фіналізації переговорів.
Але варіант обкопування РФ на зайнятій території не слід відкидати. Надто привабливий він для Кремля у випадку неотримання переваги під час битви за Донбас. Путін може перетворити цю територію на буферну зону перед Кримом і шантажувати Україну: поверну, коли визнаєте анексію Криму.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
