В коментарях про підрив Дар'ї Дугіної (дочки Дугіна) в її автомобілі я б радила бути стриманішими. Не те що б мені її шкода - зовсім ні. Вже йдуть заяви, що хотіли підірвати татуся - він повинен був сісти в цю машину, але щось пішло не так.
Дугін - навіжений старець, ніякий не ідеолог. За прийняття рішень не відповідає. Це не означає, що він заслуговує поблажливості - зовсім ні. Це означає, що він занадто смішна ціль для будь-яких зовнішніх сил.
Схоже на шоу, організоване своїми ж. А пожертвувати вирішили тим, кого ну точно не шкода. Хоча я можу помилятися, зрозуміло. Чи ні.
А тепер те, що я хочу додати. Я глибоко раціональна людина, що працює з не найприємнішими темами. І тому я іноді говорю в якихось проф. колах, чого робити точно не можна.
Коли всі сиділи прибиті глумлінням росіян над "Азовсталлю" після виходу наших героїв, я говорила що так просто їм це не пройде. На мене ж, природно, повертали голови і питали, мовляв, знаєш щось?
Я знаю і знала тільки одне: є те, чого робити не можна, бо приб'є. Глумитися над місцями масових смертей, геноцидів, бойових дій - не можна. Тому, хто глумиться, прилетить.
І це ніяка не містика, це просто так працює для людей. Особливо, якщо вони усвідомлюють, що роблять і де знаходяться.
Дарина Дугіна глумилася. Їздила на "Азовсталь". Про енергії темні розповідала. Я могла б відповісти в дусі її татуся, мовляв, "зазирнула в очі смерті - смерть з тебе запитала", але скажу раціонально: рамки моралі прокреслені кров'ю. Так, буквально.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
