З перших годин після підриву Каховської ГЕС російська пропаганда почала просувати в світовій спільноті меседжі в стилі "не все так однозначно" відносно винуватців трагедії. Чи стало все нарешті очевидно на міжнародній арені? Поки що ні, але ми на шляху до цього.
Каховське водосховище було основним джерелом споживання води і меліорації всього південного регіону України. Це – Херсонщина, Дніпропетровщина та Запорізька область, загальна площа поливу 218 тис га. Зараз цього джерела немає, потрібно повністю перебудовувати водопостачання і системи іригації. Вода буде братися з річок Інгулець і Дніпро.
Ці зміни уже сьогодні знищують сільське господарство в цих регіонах, а отже – під загрозою продовольча безпека. Після періоду зниження цін на продовольство, підрив Каховської дамби спричинив суттєвий стрибок цін на пшеницю, зростання вартості продуктів харчування будемо спостерігати й надалі.
Про екологічні наслідки було вже сказано багато: втрачено назавжди популяцію деяких тварин і рослин. Знищено цілу екосистему, постраждало рибне господарство, можуть зникнути деякі види птахів. Постраждала і екосистема Чорного моря, що позначилося й на країнах-сусідах України – Румунії, Болгарії, Туреччині.
Опустелювання земель буде, на превеликий жаль, тривати ще довго, оскільки перебудова іригаційних систем займатиме роки. Це означає зниження врожаїв в цих регіонах. А це ще одна причина для посилення світової продовольчої кризи, яку не перший рік створюють росіяни.
З цими аргументами Україна виходить на міжнародну арену, щоб протистояти традиційному російському "не все так однозначно". Враховуючи наслідки підриву ГЕС для України, все більш, ніж однозначно.
Якщо в перші години після трагедії російській пропаганді все ж вдалося посіяти зерно сумніву російської вини в цій катастрофі серед міжнародної спільноти, то згодом світ почав оговтуватися.
Перш за все, слід сказати, що світ оперативно відгукнувся на трагедією, щоб подолати наслідки підриву греблі. Зокрема, за допомогою механізм цивільного захисту ЄС, через який країни-партнери допомагають Україні. НАТО також активізувало свої інструменти.
Міжнародні агенції стають провідниками грошової допомоги країн ЄС. Надходить грошова допомога та допомога продовольчими наборами через Всесвітню продовольчу програму.
Окремі країни почали постачати до України човни, фільтри для води, гігієнічні та продовольчі набори, одяг та навіть водні бар’єри для захисту територій від повені.
Відгукнулися Чехія, Австрія, Німеччина, США, Японія, Данія, Австралія, ОАЕ та інші країни.
По-друге, Україна активно піднімає питання відповідальності Росії за підрив ГЕС у світі. І завдяки дипломатичній роботі це питання стоїть на порядку денному і дуже активно обговорюється. І ми наближаємося до визнання відповідальності Росії за це.
Опір цьому рухові є, але так само, як ми подолали опір антиросійським санкціям, впораємося із цим. Колись теж складно видавалося переконати ЄС запровадити перші санкційні пакети, а ось нещодавно Євросоюз затвердив 11-й пакет санкцій проти РФ.
У цьому пакеті, до слова, багато уваги приділено логістиці, як-от встановлено заборону наземних перевезень російських вантажівок територією Євросоюзу. Крім того, 11-й санкційний пакет посилює ефективність введених раніше обмежень відносно торгівлі російською нафтою. Скажімо, забороняє перевантажувати її з танкера на танкер або маніпулювати вимкненням GPS-маячка на судні.
Надалі маємо продовжувати копітку роботу на дипломатичному фронті щодо обмежень для стримування Росії. Мусимо лобіювати не тільки розширення санкційної коаліції, але й самого санкційного набору інструментів. Врешті, маємо досягти встановлення спеціального торгового режиму для країни-терориста.
Катастрофа, яка виникла внаслідок підриву Росією Каховської ГЕС, вчергове показала, наскільки далеко готові зайти росіяни. На черзі – шантаж безпекою ЗАЕС. Ядерна (не)безпека врешті також має знайти своє місце в санкційних обмеженнях. Уже зараз деякі країни відмовляються від співпраці з Росатомом.
Крім того, маємо розширити ці обмеження на металургійний комплекс країни-агресора, ІТ-сервісів та торгівлі навігаційними системами. Тільки все це в комплексі допоможе стримати розвиток російського ВПК, виготовлення ракет і дронів, якими росіяни кошмарять Україну і ведуть проти нас війну.
Олександра Василенко - директорка департаменту економічної дипломатії та санкційної політики МЗС, спецпредставниця з питань гуманітарної та санкційної політики МЗС, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
