Політична "заруба" в Америці буде неабияка: до чого готуватися Україні

Як я і говорив у своїх блогах ще з осені 2023-року, пакет фінансової допомоги з боку США не буде затверджений до кінця лютого 2024-го року.

Моя позиція тоді звучала дисонансом, так як багато експертів говорили про протилежне. А деякі депутати, перебуваючи на "вашингтонщині"? вели звідти буквально прямі репортажі в стилі "вже ось-ось".

Але "ось-ось" не сталося.

І починаючи з дедлайну в кінці лютого 2024-го, ймовірність виділення Україні пакету допомоги США на 40-60 млрд дол практично нереальна.

Я прогнозую, що надалі американська допомога або не буде надана (ймовірність 70%), або буде значно менше 60 млрд дол (ймовірність 30%).

Але починаючи з травня, ймовірність ненадання допомоги в поточному році складе вже 99%.

Основна причина: світоглядний, соціальний і політико-інституційний конфлікт в США, який зараз проходить по лінії республіканці - демократи.

Наприклад, консерватизм проти ультраліберального трансгуманізму; США - лідер у видобутку вуглеводнів у світі або зелений курс, доктрина Монро або доктрина Трумена в китайсько-російському апгрейді.

Одне з інституційних протистоянь-міграція. Її використання демократами для політичного домінування на виборах і зусилля республіканців щодо недопущення оного.

Адже якщо республіканці зараз не зупинять міграцію в країну, то в майбутньому вони вже практично ніколи не зможуть перемогти на виборах.

Восени цього року на кону в США буде стояти практично повний фул або повний "привід" управління країною: вибори президента; вибори палати представників; довибори в Сенат.

Республіканці можуть перемогти на всіх "фронтах", а демократи, відповідно, програти.

Рекомендуємо:

Які саме ATACMS отримає Україна: Коваленко оцінив арсенал ракет США

Основна фішка республіканців - це розвиток американської економіки.

Основна фішка демократів - це глобальне домінування США і глобалізм як такий, іноді на шкоду інтересам "глибинної Америки".

Саме тому, демократи критикують економічні програми республіканців, а республіканці - міжнародну політику демократів.

Для Респ вкрай важливо "підсвітити" неуспіх адміністрації Байдена на міжнародному рівні: мовляв, починав з виходу з Афганістану, який був більше схожий на втечу (з катастрофою тамтешнього проамериканського режиму), а завершив - "тупіковою" ситуацією в Україні (всі спроби розтрощити РФ за допомогою санкцій поки не увінчалися успіхом).

Саме тому, політична "заруба" в Америці буде неабияка і Україна в якійсь мірі опинилася між молотом (республіканці) і ковадлом (демократи).

Чи може бути проголосований пакет допомоги Україні? Звичайно, та й для цього не обов'язково Україні брати кредити під заставу своїх надр.

Досить, щоб демократи припинили судові атаки на Трампа і прийняли тимчасовий закон про фінансування будівництва "мексиканської стіни".

А ось ці дві умови, якраз і малоймовірні. Тому що вони посилять позиції республіканців і послаблять шанси на виборах демократів.

Проблема допомоги Україні полягає в тому, що зовнішнє фінансування вирішує для нас комплексне завдання.

Це і покриття дефіциту бюджету. Тут частково допоможе допомога ЄС у березні на 4,5 млрд євро. Може підключитися і кредит МВФ, але суми там занадто незначні - очікуваний транш всього на 800 млн дол. (до 5 млрд дол протягом року).

На жаль, проблему бюджету майже не вирішує пакет допомоги з боку Норвегії, Японії та Світового банку - ці ресурси підуть на проектне фінансування, але не на покриття бюджетного дефіциту.

Зате зазначені вище кредитори допоможуть вирішити проблему платіжного балансу України - валюта потрапляє всередину країни.

Таким чином, бюджетні ризики для нас зараз більш актуальні, ніж валютні.

Хоча по ланцюжку емісія-інфляція-девальвація, курсові ризики можуть активуватися навіть на тлі надходження валюти в країну, але істотно пізніше - не раніше кінця літа - початку осені.

Під валютними ризиками варто розуміти девальвацію гривні на глибину понад 10%.

На жаль у нас вкрай мало затверджених західними партнерами програм, які вирішують проблему дефіциту засобів війни, в першу чергу боєприпасів.

На вирішення даної проблеми в першу чергу була заточена фінансова допомога США (так як Америка була найбільшим постачальником боєприпасів для нас).

Складається враження, що республіканці "не бачать" ризиків "обвалення фронту" у разі паузи із затвердженням пакету допомоги Україні.

Якщо електоральна динаміка в Штатах збережеться, то вже з літа Байден може перетворитися на "кульгаву качку" (так називають президента, який йде).

Змусити республіканців надати допомогу Україні в такому випадку, зможе лише якась форс-мажорна ситуація.

В іншому випадку, дуже важко буде лідерам Республіканської партії знайти мотивацію для розблокування пакету допомоги Україні, так як ця дія піде в їх розумінні в "актив Байдена".

Так, це звучить цинічно для нас і ріже слух в Україні, але ми ж говоримо по-дорослому, правда?

Але це буде чисто слов'янський, навіть можна сказати, православний погляд на партнерські відносини між країнами.

Але в рамках західної протестантської етики ця парадигма не працює.

Я весь час повертаюся до роботи Макса Вебера "Протестантизм і дух капіталізму".

Протестанська етика формує три основні принципи, згідно з якими ти можеш розраховувати на допомогу:

1. Спільність життєвих цінностей. У цьому сенсі, США ніколи не будуть допомагати тому ж Китаю.

2. Успіх фінансованого підприємства - твій бізнес-план повинен бути чітким покроковим алгоритмом досягнення поставленої мети і отримання прибутку кредитором.

3. Беручи в борг ти повинен продемонструвати максимальну працьовитість і власні зусилля по створенню системи зниження зовнішньої залежності.

Тобто позичальник повинен показати, що його потреба в кредитуванні не збільшується, а зменшується.

Як писав Вебер, " стукіт вашого молотка, який ваш кредитор чує о 5 ранку та о 8 вечора, дає йому спокій протягом шести місяців...".

Тобто ти повинен довести, що твої зусилля спрямовані на реалізацію реалістичного плану досягнення успіху і ти готовий інвестувати в цей план свої гроші, паралельно знижуючи рівень зовнішньої залежності.

Ми апелюємо до совісті, благородства, солідарності, емоцій.

На першому рівні - коли потрібно було викликати на Заході відчуття якоїсь спільності з нами - це працювало.

Але чим далі, тим "православна доктрина" стала входити в конфлікт з"протестантською". У цьому плані, у нас багато переплутали Вашингтон з Москвою.

У РФ риторика про те, що "у відносинах з Україною не можна все міряти грошима" якийсь час давала при Кучмі і Януковичі якийсь профіт для наших політичних еліт.

З іншого боку - ця емоційна "зчіпка" призвела до гігантського вибуху у вигляді нинішньої ірраціональної війни, коли її причини Путін починає шукати в далекій давнині.

Очевидно, що із Заходом, тема "спільних цінностей" працювала на першому етапі війни. Але після двох років, потрібно було перебудуватися в рамках протестантської парадигми.

У Китаї говори по-китайськи, в США по-англійськи і краще - з американським акцентом.

Загалом, без реалістичного плану успіху, створення власної моделі самовідновлюваного розвитку і чіткого алгоритму зниження зовнішньої залежності, грошей для нас може і не бути.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред