Путін опинився в позиції таргана в банці

У Путіна політичні завдання превалюють над об'єктивною військовою ситуацією. Тому в лавах військових там почалися звільнення і перестановки.

Ігор Романенко, вибух у Новофедорівці
Ігор Романенко вважає, що Путін опинився в позиції таргана в банку/ Фото УНІАН, Telegram

З приводу ситуації в Херсонській області є різні точки зору фахівців,

а сам Генеральний штаб особливо не коментує ситуацію на фронті і дії ЗСУ, а також не рекомендує це робити будь-кому іншому, навіть виходячи з найкращих міркувань. Це загальноприйнята практика при веденні бойових дій.

Наш Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський більше місяця тому поставив перед головнокомандувачем ЗСУ генералом Залужним завдання – підготуватися і звільнити південь України. Що, власне, і робилося. Адже для проведення контрнаступу на цьому напрямку потрібні резерви, планування, забезпечення. Однак головним елементом цієї підготовки було знищення складів противника з озброєннями, технікою, боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами тощо, а також завдання ударів по логістичних шляхах.

Взагалі, складно характеризувати події у нинішній війні по-старому, у звичній термінології. І складно сказати, що зараз відбувається контрнаступ українських військ. Нинішня війна Росії і України – абсолютно нова, інша. Це найбільша в Європі війна після Другої світової, і в ній безліч нових елементів. Хоча Росія воює по-старому: вона, як і раніше, відправляє навали своїх солдатів і просувається фронтами. Все, як у Другу світову війну. Тут же все інакше.

Я б охарактеризував те, що відбувається на Херсонщині не як початок контрнаступальної операції, а як наступальну діяльність, яка ведеться з 29 серпня на трьох і більше напрямках.

Угруповання противника на правобережжі Херсонщини налічує близько 25 тисяч солдатів. Причому воно, в свою чергу, ділиться навпіл річкою Інгулець – на північне і південне. За таких умов вести оборону росіянам дуже непросто. Тому, з військової точки зору, нам було б неправильним не скористатися настільки невигідним становищем російського угруповання військ. Однак усе це дуже важка військова робота і складне завдання.

Дії ЗСУ змусили противника перегрупуватися і перекинути війська з їхнього головного напрямку – донецького – на південь, тобто на південнобузький, херсонський і запорізький напрямки. Тому Росія зняла 15 тисяч солдатів із донецького напрямку, 10 тисяч – з-під Ізюму…

Як князь Святослав попереджав: "Іду на ви!", так і наше військово-політичне керівництво, зокрема Данилов, заявляло про наміри повернути Крим. Подібні речі дуже діють на противника, це інформаційно-психологічний вплив на ворога, що є важливою складовою інформаційної війни.

А коли в Криму з'явилося це прекрасне створіння – "Бавовнятко", якому всі в Україні радіють і підтримують його, а воно, в свою чергу, допомагає ЗСУ, росіяни з півострова масово почали тікати. З Криму чимало людей почали виїжджати до РФ, в тому числі члени сімей військовослужбовців. А як воювати в Україні тим же російським військовослужбовцям, якщо вони знають, що в Криму така ситуація? Їх більше турбуватиме те, як звідти вчасно вивезти сім'ї та майно. Звідси і відомі кадри:"Вообще не хочу уезжать из Крыма… Привыкла, здесь, как в своем доме жили". Звичайно, їм було комфортно в Криму всі ці вісім років, а тепер увесь цей налагоджений побут доводиться втрачати.

Але нічого, нехай у такому спішному режимі і залишають Крим. З точки зору міжнародного права, росіяни незаконно зайшли в Україну, зокрема, на Кримський півострів, а тому повинні залишити його.

Так, те, що відбувається в Херсонській області – це початкові дії наступального характеру. У що вони трансформуються далі – складно спрогнозувати, це знає тільки Генштаб. Емоції і домисли тут зайві. Адже ми при цьому ведемо важкі бої навколо Харкова. Гаряче і на донецькому напрямку: Бахмут, Слов'янськ, Краматорськ, Мар'їнка, Авдіївка, Піски – усюди тривають важкі бої.

Слід пам'ятати, що Росія суттєво перевершує нас за військовим потенціалом. Так, ми значно зменшили її сили під час боїв і провалу путінського бліцкригу на півночі України. Але, незважаючи ні на що, потенціал Росії поки що більший за наш. І потрібно бути високопрофесійним військовослужбовцем, щоб відсувати ворога на окремих напрямках, хоча б на херсонському, коли військовий потенціал угруповання противника набагато більший, ніж наш.

Як це здійснити? За таких умов ми повинні на певному напрямку зосередити більше своїх можливостей, ніж противник: високоточну зброю, HIMARS і MLRS, 155-міліметрові гаубиці... При цьому у противника буде перевага над нами в ударних можливостях, наприклад, гарматних, ствольних і реактивних, причому в 5-10 разів.

От у таких умовах ми ведемо важкі бої, зупиняємо противника, а також проводимо контрнаступальні дії на херсонському напрямку, звільняючи хоча б частину області. Цю складну задачу українська армія зараз і вирішує.

Крім того, потрібно мати на увазі, що противник ще з травня готував резерв – чотири корпуси (приблизно 25 тисяч осіб і 300 танків), але щось пішло не так, і вийшов всього один корпус – 3-ій, у селищі Муліно. За різними оцінками, туди вдалося набрати 10-15 тисяч військовослужбовців. Там є не тільки старі танки, але й Т-80 і Т-90. Деяка техніка є. Тобто, в Росії зібрали не те, що хотіли, але все одно це додаткова сила. Те, що цей корпус збирали насилу і по частинах, теж характеризує стан РФ.

У будь-якому випадку, якщо на якомусь напрямку створений такий кулак, це дозволить здійснювати наступальні дії. Але на якомусь конкретному напрямку, тому що на кілька напрямків, як це було навесні при наступі на півночі України, у Росії сил не вистачить. Тепер у РФ зовсім інші можливості. Схоже, вона планує на запорізькому і, можливо, донецькому напрямках посилити своє угруповання і виконати завдання.

Адже у Путіна політичні завдання превалюють над об'єктивною військовою ситуацією. Тому в лавах військових там почалися звільнення і перестановки. Зокрема, Герасимов, начальник Генштабу і батько "гібридної війни", був знятий через тиждень війни, а потім його номінально відновили, щоб не створювати паніку. Герасимов раз навіть намагався виїхати на фронт, збирався виховувати керівництво під Ізюмом – ледве врятувався, а генерали, що були разом із ним, загинули. Шойгу, по суті, не військовий. Тому виходить, що Путін мало не особисто починає керувати військовими діями в Україні. Правда, нещодавно наблизив до себе свого охоронця з середньою освітою – Золотова. Можливо, він замінить Шойгу…

Це свідчить багато про що, зокрема, про те, що Путін опинився в позиції таргана в банці.

Так чи інакше, російське угруповання в Україні все ще досить потужне. Тому воно завдає нам відчутних ударів, особливо на сході, в Донецькій області. Хоча Путін, який вважав, що Україну як державу потрібно знищити, а українців як нації не існує, що вони – не зрозуміло хто, без роду, племені і мови, зараз змушений рахуватися з Україною і засилає сюди будь-яку агентуру, пропонуючи Києву термінові переговори.

Путіну необхідні переговори. Адже в разі продовження війни для нього починаються дуже серйозні стратегічні негативні наслідки. За цих умов йому добре б зупинитися на тому, що є, поки це вигідно і захоплені хоч якісь території. Йому потрібно постаратися все це легітимізувати.

Ігор Романенко, генерал-лейтенант запасу, кандидат військових наук, доктор технічних наук, професор, ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ спеціально для Главреду

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти