
На тлі чергових заяв про можливе припинення вогню між Україною та РФ тема переговорів знову опинилася в центрі міжнародної уваги. Водночас навіть короткочасне "перемир'я" не зупинило бойових дій на фронті та обстрілів прикордонних регіонів. Публіцист і громадський діяч Леонід Невзлін аналізує, чому сигнали Кремля про готовність до діалогу можуть бути частиною політичної гри, а також пояснює, як Москва використовує тему переговорів у комунікації із Заходом. Детальніше — у матеріалі.
Триденне перемир'я між РФ та Україною, організоване Трампом, судячи з усього, на прохання Путіна заради проведення московського параду, — схоже, стало тимчасовим припиненням взаємних дальніх ударів. З прифронтових регіонів України продовжують надходити повідомлення про російські атаки, а про ситуацію безпосередньо на фронті й говорити не доводиться.
Поки що це більше схоже на локальну розрядку тієї ескалації, на яку Кремль був готовий піти заради своєї пропагандистської акції, погрожуючи ударами по центру Києва. Україна вважала за потрібне задовольнити прохання Трампа, дозволивши провести парад. Однак не варто поспішати сприймати це як крок до реальних переговорів — що б Путін не говорив про нібито рух до "завершення конфлікту".
У цьому зв’язку цікавий свіжий пост словацького прем’єра Роберта Фіцо, який 9 травня побував у Москві. Всупереч заявам помічників Путіна, він підтвердив, що передав Путіну повідомлення від Зеленського: "Він сказав мені, що готовий зустрітися з Путіним у будь-якому форматі. Відповідь очевидна: якщо президент України зацікавлений у зустрічі, він повинен зв’язатися зі своїм російським колегою по телефону".
Сам Путін при цьому стверджує, що готовий зустрітися із Зеленським лише для "підписання угоди", що більше схоже на чергову спробу водити за ніс — насамперед адміністрацію Трампа. Якщо Путін дійсно хоче закінчити війну, йому достатньо оголосити безумовне припинення вогню — Київ неодноразово підтверджував, що готовий до цього.
А вже після цього можна починати повноцінні робочі переговори, заморозивши ситуацію на лінії розмежування. Без усіх цих маніпуляцій на тему "хто кому повинен зателефонувати першим". Сам факт подібних ігор — перша ознака того, що патологічні брехуни собі не зраджують.
Про персону: Леонід Невзлін
Леонід Невзлін - російсько-ізраїльський підприємець і громадський діяч, один із колишніх керівників нафтової компанії "ЮКОС". Російським судом заочно засуджений до довічного ув'язнення. Після повномасштабного вторгнення підтримав Україну та виступає з критикою режиму Путіна, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
