РФ і ООН зайшли в смисловий глухий кут

Агресія РФ і її війна проти України зайшли в глухий кут, але і реакція ООН на них теж зайшла в глухий кут. Це стало очевидно вже восени 2022 р., коли провалилися спроби Москви узаконити на міжнародному рівні захоплення в Україні. У Кремлі тоді махнули рукою на це заняття як на малоперспективне і записали до Конституції РФ слідом за Кримом ще чотири області України, вирішивши, що так узаконять крадіжку. ООН як збори всіх держав планети категорично відмовилося визнати цю юридичну маніпуляцію і засудило її. В результаті РФ і ООН опинилися в тупіковій ситуації, коли хтось із них повинен зникнути або зникнути повинні обидва ці суб'єкти міжнародного права. Можливий і третій варіант - зникне міжнародне право, а обидва суб'єкти ще якийсь час проіснують. За фактом ситуація поки знаходиться в стані третього варіанту, але так не може тривати вічно.

З огляду на те, що юристи завели цивілізацію в глухий кут, то краще почати аналіз ситуації з того глухого кута, в який зайшли в Україні кремлівські "чекісти", імперці і їх вояччина.

Московія-РФ не може ні наступати, щоб захопити всю Україну, ні узаконити вже захоплене і на цьому зупинитися. Йти з України вона поки теж не збирається, притому, що це найоптимальніший варіант для всіх і, перш за все, для самої РФ. Чим довше її війська перебуватимуть в Україні, то більше зростає неминучість ліквідації РФ. Ті, хто в Кремлі робив ставку на затяжну війну, допустили фатальну для РФ помилку. До кінця 2024 р мантри про те, що Захід боїться хаосу через розпад РФ та інше, перестануть остаточно вражати.

Рекомендуємо:

В ООН готують нову допомогу для українців: хто може розраховувати на гроші

У Москві марно моляться на магічне слово "хаос", взяте з грецької космології. Моляться, так як не розуміють його змила. "Хаос - це непізнана закономірність", якщо перефразувати сентенцію про випадковість давньогрецьких філософів, багаторазово потім повторену або відкриту заново. Хаос - це теж якийсь порядок, нехай і не такий, до якого всі звикли до того, як настав хаос. У реаліях РФ хаос може багатьом в ній навіть сподобатися, особливо "керований хаос".

Приклад керованого хаосу - мандати на управління колоніями Німеччини та Османської імперії, які Ліга Націй роздавала після Першої світової війни із зобов'язанням створити в них нові держави. У випадку з Австро-Угорщиною вчинили інакше - її володіння на Балканах в 1918 р об'єднали з Сербією і Чорногорією в Королівство сербів, хорватів і словенців, яке в 1929 р перейменувалося в Югославію. Був і третій варіант - регіони навколо міст - Гданськ, Клайпеда і Саар перейшли під управління Ради Ліги Націй.

Так що, чим довше триває російсько-українська війна, тим вище ймовірність видачі ООН або іншою міжнародною організацією мандата Монголії на управління Бурятією. Не виключено і їх злиття в одну Бурят-монгольську Республіку. Тим більше, що така як автономія існувала з 1921 по 1923 р.у складі Далекосхідної республіки, а потім у складі СРСР зі столицею в Читі.

Але в Кремлі замість того, щоб швидко вивести свої війська з України роблять ставку на комбінацію з чотирьох факторів. Перш за все, в Кремлі сподіваються на нібито невичерпні ресурси РФ і на те, що Рамштайнська коаліція коли-небудь втомиться допомагати Україні. У другу чергу Кремль сподівається на розчинення російсько-української війни в конгломераті нових воєн від Африки до Кавказу, які прагне запустити, а також на свою агентуру і корупцію в політменеджменті України. Але Китай не поспішає захопити Тайвань і почати власну світову війну, а Україна увійде в підручники як приклад того, що демократія може довго не програвати війну, навіть якщо за її топ-менеджментом волочаться московські парашути.

Шойгу, невпевнено розводить руками у Владивостоці при відповіді на питання: "Чи може РФ перемогти Україну?", наочно продемонстрував - як мінімум у нього немає впевненості в тому, що всі ці чотири фактори зійдуться так, як хочеться Кремлю і що це станеться незабаром. Перспектива отримати від КНДР снаряди і змінити ними ситуацію на фронті явно не надихає його. Не надихає, так як шойгу знає, якщо його армія почне наступальні дії, то замість сорока пускових установок "Хаймерс" у ЗСУ їх стане сто і з великим запасом ракет. Зросте число всіх звичайних озброєнь і з'явиться щось новеньке типу АТАСАМЅ і винищувачів F16. Якщо провести ще одну "часткову" мобілізацію і різко додати піхоти, то з'являться не поодинокі добровольці з країн Рамштайна, а злагоджені полки. Це не секрет, тому з осені 2022 р. у Москві час від часу кричать про польські війська, які нібито захоплюють Україну. У Кремлі добре знають відповідь на питання, чи будуть поляки та інші європейці з американцями вмирати за Україну. У Кремлі також знають, що на війну йдуть не вмирати, а вбивати.

Шойгу це знає краще за інших в Кремлі і краще за інших знає реалії з безмежними військовими ресурсами РФ. Якби були безмежні, то не їздили б на уклін в КНДР, Іран і Китай. Тому він безсило розвів руками. Шойгу не єдиний в Кремлі, хто знає, що країни демократії не допустять поразки України. У разі ескалації першим кроком буде вступ у війну окремих країн без узгодження з НАТО, а при її зростанні – узгоджений вступ всього НАТО і не тільки його. Тому підвищення Москвою рівня військової ескалації мінімум заводить для неї ситуацію в глухий кут, максимум – прискорить для неї неприємну розв'язку.

Кремль намагається вийти з військового глухого кута, помахуючи ядерною дубиною, але тут теж все прораховується. Обмежена ядерна війна, подібна до тієї, що США провели в 1945 р., вже неможлива за визначенням. Виграти ядерну війну РФ теж за визначенням не може. У підсумку на цьому напрямку теж глухий кут і Москві залишається лише дріб'язковий атомний шантаж у вигляді розміщення ракет з ядерними боєголовками в Білорусі. Але це нічого не змінює, як нічого не змінило розміщення 1 вересня в Красноярському краї і Оренбурзькій області по одному комплексу ракет "Сармата" замість "воєвод", що прийшли в непридатність, так як в 2015 р завод "Південмаш" перестав поставляти до них запчастини. Навесні 2022 р. вся РФ обговорювала, як вона відправить на дно морське Британію цими "Сарматами" і скільки їх буде потрібно. Але на той момент жоден "Сармат" до польоту не був готовий.

ООН ніколи не визнає захоплення РФ ні частини України, ні тим більше всієї, так як це стане самогубством для ООН. Не визнає, навіть якщо лавров з небензею повісяться в залі засідань Генасамблеї ООН на знак протесту.

Не визнає з двох причин. По-перше, ООН створювалася, подібно Лізі Націй, як інструмент для запобігання і гасіння воєн. По-друге, якщо держава ставала членом Ліги Націй, а тепер членом ООН, то зникнути з його списку складно, тим більше в результаті захоплення іншою державою. Ні Ліга Націй, ні ООН не могли дозволити собі, щоб одні члени клубу з'їли інших його членів, а визнання захоплення РФ частини України стане запрошенням саме до такого "обіду". Ця та причина, по якій ООН не визнала захоплення і ліквідацію Кувейту, який став членом ООН в 1963 р. тим більше не може собі дозволити визнати зникнення України як одного із засновників ООН в 1945 р.

Схоже, адміністрація Байдена має намір на цій сесії ООН зробити рішучу спробу відкоригувати дітище Рузвельта. Зеленський аж ніяк не просто так пообіцяв вимагати на Генасамблеї виключення РФ з Радбезу ООН, а Подоляк не просто так наїхав на Індію і Китай.

Але адміністрація Байдена не особливо вірить в успіх такого струсу в ООН і паралельно реалізує план "Б" зі створення альтернативної структури, подібно до того, як Рузвельт створив ООН на противагу Лізі Націй. Чимось подібним займається і Китай, прагнучи максимально розширити БРІКС, для чого направив Туреччини запрошення вступити в нього. Ердоган недвозначно помахав їм перед Євросоюзом в той час, як на Мальті про щось 16-17 вересня домовлялися Джейк Салліван і глава МЗС Китаю Ван і.Не виключено, що на форумі миру в Києві може народитися нове ООН, А РФ продовжить накладати вето в старому ООН на його резолюції, і без того носять рекомендаційний характер.

У цей рух по створенню нових ООН і глобальних коаліцій вписуються і два самотніх бронепоїзди, що зустрілися у Владивостоці на жаль шойгу. У Лукашенка немає бронепоїзда, тому він не приїхав. Але він вже точно знає, що офіційне злиття РФ і його колгоспу "ГУЛАГ" ніколи не відбудеться, так як їх "союзна держава" треба зареєструвати в ООН, інакше їх шлюб буде недійсним. Чи видасть ООН шлюбне Свідоцтво їм, як видала Республіці Танганьїці і султанату Занзібар, які вирішили в 1964 р об'єднатися в державу Танзанія, – складне питання. Але очевидно, що якщо РФ і РБ прийдуть за ним в ООН, то це "союзна держава" місце в Радбезі не отримає. Тому припинилися розмови, що путін і лукашенко днями підпишуть три останні папірці і РФ з РБ зіллються в братньому екстазі.

Джерело

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред