Війська агресора намагаються наступати майже по всьому фронту на Донбасі. Їхні цілі очевидні. Завдання максимум: до початку травня оточити наше ударне угруповання на сході, що відкриє оперативні можливості для наступу ра**истів на Харків і Дніпро. Завдання мінімум: вийти на кордони Донецької та Луганської областей, а також утримати під контролем Херсон. У цьому випадку глибинному народу РФ за перемогу буде виданий сухопутний коридор із Донбасу до Криму.
На 9 травня в рамках традиційного побідобісся ра**исти планують паради в Луганську, Донецьку, Херсоні, Мелітополі та на околиці Маріуполя. Потім Кремль постарається укласти з Києвом який-небудь "мінськ-3" ("стамбул-1") і скористатися паузою, щоб відновити свої наступальні можливості. А потім влаштувати провокацію, продовжити агресію і відкусити від України ще один шматок територій. Оскільки зжерти нас цілком недоімперія явно не може, вона вирішила робити це по шматках. Але вбивати і жерти вона не перестане.
Тому у нас немає іншого варіанту досягти стійкого миру, зберегти свободу і життя наших громадян, окрім як здобути перемогу на полі бою. Як було під Києвом.
Прогнозую, що в перші дні наступу ра**истам вдасться несуттєво просунутися вперед на Донбасі. Потім їх наступ буде зупинено (або наші організовано відійдуть), але ніякого "котла" на Донбасі не виникне. А після того має розпочатися контрнаступ ЗСУ, причому, масштаб його буде залежати як від полководницьких амбіцій нашого Генштабу, так і від оперативності введення в бій тих озброєнь, що максимально активно почали поставляти нам союзники.
Щодо суперактивності союзників – не перебільшення. Досить згадати, що заради військових поставок в Україну Штати призупинили поставки вже оплачених (!) озброєнь Тайваню і Туреччини.
Битва за Донбас – це не тільки зіткнення сили духу і зарядженості на перемогу двох армій, за цими показниками ми помітно сильніші. Але це ще й битва логістики – щоб усе, що потрібно для ефективного бою, виявлялося там, де потрібно і тоді, коли потрібно. В необхідних кількостях.
читайте такожНаступ Росії на Донбасі: які завдання мінімум і максимум збирається виконати Путін
Буде складно. Буде надзвичайно складно – багато руйнувань, багато втрат як серед військових, так і серед цивільних. Але іншого шляху у нас просто немає. Рашистам є куди драпати – до себе в недоїмерію. Нам відступати нікуди: відступаючи, ми віддає на розправу агресорам своїх людей. А свою нелюдяність і безглузду жорстокість ра**исти вже продемонстрували.
Крейсер "Москва" символічно згорів. Наскільки мені відомо, у ра**истів немає військових кораблів "Луганськ"" і "Донецьк". Значить, пора повертатися в гавань не судам з такими назвами, а самим містам Донбасу.
Олександр Кочетков, політичний аналітик
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
