Якщо узагальнити всі інсайди та висловлювання впливових західних інфлюенсерів після виборів у США, можна припустити, що Трамп, а, отже, і Захід готують для України суміш фінського та корейського варіантів, коли Україні наполегливо запропонують:
- Тимчасовий нейтралітет на термін від 5-ти до 20-ти років. Неофіційно кажучи – до смерті Путіна, коли геополітичні умови можуть змінитися на краще. Схожу історію пройшла Фінляндія, яка після втрати території змушена була дотримуватися нейтралітету, поки не настали сприятливі геополітичні умови для її вступу в НАТО.
- Де факто втрачені території, які Україна не визнає російськими, але суверенітет Києва над ними поновиться винятково за нових геополітичних умов, тобто за умов системної кризи в Росії.
- Тісне співробітництво з ЄС та НАТО, яке, однак не міститиме конкретних термінів щодо повноправної участі України у ключових західних союзах.
- Значне постачання американської зброї, в тому числі далекобійної, яку можна буде застосувати лише у разі поновлення російської агресії.
- Гроші на відновлення країни.
Цей сценарій паузи у війні, на думку новообраного американського істеблішменту, кращий ніж "війна на виснаження", яку по факту обстоює адміністрація Байдена. Як висловився впливовий республіканець Марко Рубіо, якого називають ймовірним держсекретарем в адміністрації Трампа, "українці були неймовірно хоробрими, коли протистояли Росії, але зрештою, це патова війна, і вона повинна бути доведена до завершення".
Аби завершення війни було реальним США пропонуватимуть Путіну:
- Поступове зняття санкцій з Росії. Щоби хто не казав, але антиросійські санкції, особливо у царині технологій дуже шкодять Росії, створюючи як мінімум безнадійно неконкурентні умови для її економіки.
- Повернення росії та особисто путіна у статус пристойних політиків, з якими можна сідати за один стіл. Можливість "вирішувати долю світу"
- разом із США було давньою фантазією Путіна. Звісно, Трамп ніколи не виконуватиме цю його фантазію, але принаймні зробити ілюзію повернення росії у клуб впливових країн заради паузи у війні Трамп може.
- Обіцянку, що Україна не зможе приєднатися до НАТО, яке Путін зможе продати як величезну перемогу.
- Окуповані території по факту лишатимуться за Росією – ніякої "мирної угоди" між Києвом та Москвою звісно не буде, але буде режим "припинення вогню" за корейським сценарієм.
Завдяки такому миру Трамп зможе:
- Продемонструвати яскравий контраст з Байденом, який попри всі зусилля не зміг досягти миру ні в Україні, ні на Близькому Сході. Важливо пам’ятати, що для американців відповідно до соціологічних опитувань "план миру" від Трампа виглядає привабливіше, ніж політика Байдена.
- Показати американцям "заощадження коштів" американських платників податків. Тема "зайвих витрат" постійно звучала і звучить у риториці Трампа .
- Змусити Європу нарешті збільшувати військові бюджети та брати відповідальність за власну безпеку. Ще за першої каденції він постійно наголошував, що Європа не доплачує за власну безпеку.
- Важливо! - Зосередитися на Китаї, який для Трампа більша загроза, ніж Росія, і союз між якими, на думку Трампа, треба обов’язково зруйнувати.
Найскладнішою частиною цього плану є питання гарантій – гарантій, того, що Путін дотримуватиметься хоча б чогось досягнутого на геополітичних торгах із Трампом. Поки суттєвою гарантією виглядає лише озброєння, яке Трамп може надати Україні. Інша гарантія у вигляді "демілітаризованої зони" та миротворчого контингенту за участі європейців, але без участі американців, про який написали кілька видань виглядає поки незрозуміло і навіть утопічно.
Але в будь-якому разі саме гарантії виконання угод мають стати в центрі попередніх консультацій та фінальних угод. І не тому, що Трамп дуже любить мир в Україні. А тому, що Трампу буде важливо аби досягнуті ним угоди виконувались. Інакше одне із його найгучніших передвиборчих зобов’язань виявляться порожніми словами. А сильне лідерство, про яке вперто повторює обраний президент США не може собі дозволити всесвітнього фейлу.
Хто такий Сергій Таран
Таран Сергій Вікторович (12 грудня 1969, Київ) — український політолог, син політика Віктора Тарана (Терена) та брат політолога Віктора Тарана, член політичної партії "Європейська Солідарність". Депутат Київської міської ради.
Закінчив з червоним дипломом Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом "журналістика" (1993 р.), а також з відзнакою — магістратуру Амстердамського університету за фахом "суспільні науки" (1998 р.).
З 1993 по 1996 рр. працював в українських виданнях "Молодь України", "Розбудова державі", аналітичному тижневику УНІАН.
Співзасновник Інституту масової інформації (1995 р.), — експертної організації, яка опікується захистом свободи слова в Україні, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред