Я об'єднав свої нещодавні пости в оглядову статтю про розпочату останніми місяцями дезінформаційну спецоперацію Кремля проти України, до якої залучено деяких нібито проукраїнських блогерів, журналістів та "експертів" (щонайменше десять відомих імен).
Не домігшись успіху силою на полі бою, російська влада намагається реалізувати свої цілі хитрістю, за допомогою обману і маніпуляції. Для цього розпочато спеціальну дезінформаційну спецоперацію під умовною назвою "Путін готовий до компромісу".
Дезінформацію закидають в офіс президента і ЗМІ. У хід пішов текст "російських мирних пропозицій" (його озвучив Дмитро Гордон в інтерв'ю Голованову). Це очевидна липа. Росія за ним нібито згодна на особливий статус і спільне з Україною управління Кримом. Для Путіна захоплення Криму - головне досягнення в кар'єрі, це його ідея фікс, він навіть обговорювати статус Криму ніколи не погодиться. Не погодиться він і на інші компромісні пропозиції. Знищення України як незалежної держави, а українців як самостійного народу - надцінна параноїдальна ідея Путіна, про яку він багато разів проговорювався і від якої не в змозі відмовитися.
Однак деякі відомі експерти та журналісти останнім часом заговорили про можливість компромісу з Путіним ціною втрати Україною її окупованих територій і навіть намагаються готувати до цього суспільство. Є відчуття, що і у владі хтось важливий клюнув на російську наживку.
Ось такий діалог відбувся, наприклад, між, як пишуть, близьким до офісу президента політологом Володимиром Фесенком і журналісткою Наталією Мосійчук.
Мосійчук: "Людям потрібно пояснити: не програє війну той, у кого залишається столиця, більшість територій, вихід до моря".
Фесенко: "Наш головний інтерес - не просто повернути території, ми маємо зберегти державу, націю. А території можна повернути і пізніше".
Необхідність гнилого компромісу виправдовується, зокрема, поширенням паніки з приводу можливого приходу Трампа до влади. Меседж такий: давайте швидше встанемо перед Путіним на коліна, поки не прийшов Трамп - тоді доведеться встати раком. А паралельно до Києва несподівано їде Орбан і теж заманює Зеленського міражем угоди з Путіним. Однак проблема навіть не в тому хороший чи поганий компроміс, а в тому, що з Путіним він просто неможливий.
Не моя справа коментувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Але я добре знаю російську політичну ситуацію. Ця дезінформаційна спецоперація проводиться не для досягнення компромісного миру і навіть не для тимчасового заморожування війни. Її завдання - ослаблення, деморалізація і дестабілізація України. Кремль намагається обманом змусити українську владу погодитися на компроміс, на втрату частини окупованих територій. А потім вимоги будуть все посилюватися. Це ж типова для російської влади бандитська тактика. Головне прогнути противника, щоб він дав слабину, нехай навіть у малому. А потім його вже простіше буде нагинати все нижче і нижче.
У такий спосіб Путін хоче розколоти українське суспільство, спричинити конфлікт між українськими патріотами і керівництвом країни, позбавити українців волі до опору. Кінцева мета цієї провокації - хаотизація і захоплення України.
Хід Арестовичем
Мені вже давно все було ясно з Арестовичем. Підписники пам'ятають, напевно, що про те, що він продався, я написав тут ще на початку осені минулого року: "Арестович, за участю деяких інших нібито проукраїнських блогерів, веде інформаційну кампанію, спрямовану на деморалізацію і розкол українського суспільства". Одним із можливих замовників цієї кампанії я назвав тоді Романа Абрамовича.
Кампанія ця об'єктивно провалилася. Але її спонсори проте, мабуть, не втрачають надії. Упевнений, що всі численні останні інтерв'ю Арестовича і про Арестовича на розкручених каналах проплачені. Те, що одна з інтерв'юерів - Собчак - очевидне тому свідчення. Інші піарники цього персонажа, напевно, навіть не прямі агенти Кремля, а просто грошенята дуже люблять і готові прикинутися, що не розуміють, хто оплачує піар "Люсі".
Хто такий Ігор Ейдман
Ігор Віленович Ейдман (25 вересня 1968, Горький) — російський соціолог, один з найбільш публікованих дослідників путінізму як соціальної і політичної системи.
З 1995-го по 2002-й рік очолював піар-агенцію "Центр соціальних інновацій". Ігор Ейдман є автором антиолігархічної кампанії Бориса Нємцова.
З 2002-го по 2005-й рік Ігор Ейдман працював одночасно в центрі політконсалтингу "Ніколло М" і Всеросійському центрі вивчення громадської думки (він же ВЦВГД).
У 2010-му році виступив одним з підписантів опозиційного листа "Путін повинен піти".
У 2011-му році переїхав до Німеччини.
Ігор Ейдман в 2014-му році випустив книгу "Нова національна ідея Путіна". У 2016-му році була видана його книга "Система Путіна: Куди йде нова російська імперія?"
Ігор Ейдман - автор багатьох публікацій і статей, активно пише на своїх сторінках у соцмережах. У своїх матеріалах він детально розбирає сучасну російську політику, виступає проти війни в Україні, нещадно висміює Путіна, "духовні скрєпи" і "русский мир".
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
