Прес-конференція Володимира Зеленського, окрім одкровень про можливі обсяги майбутньої мобілізації, оголила й не менш важливі питання та запити українського (і не лише українського) суспільства.
Це стосується не тільки емоційного стану наших громадян, але водночас є найбільшими викликами, від яких залежитиме подальше існування держави.
Можна констатувати, що 2023 рік продемонстрував загалом ефективну здатність основних інституцій держави, перш за все, ЗСУ, протистояти тим проблемам, які виникають під час війни проти значно переважаючого ворога. Проте ситуація неминуче змінюється — як на полі бою, так і на полях міжнародних відносин і внутрішньої політики. І нові обставини вимагають докорінно нових підходів.
Ситуація на фронті часом напрочуд синхронно проектується й на інші сфери життя воюючої України. Перегріті очікування і українців, і наших союзників від літнього контрнаступу на тлі порівняно скромних воєнних здобутків, призвели до суттєвої зміни риторики в світі щодо війни. Зміна наративів, відповідно, відобразилася на рівнях і економічної, і військової підтримки України.
Все це разом впритул наблизило нас до розуміння необхідності покладатися передусім на власні сили. А відтак до потреби глибинної трансформації державного управління, перезавантаження державної влади, якщо хочете. Адже сьогодні це питання лежить не в площині бюрократичних реформ чи розподілу повноважень, а в площині виживання нації.
Очевидно, що ми не можемо собі дозволити під час війни проводити вибори. Але це не значить, що не існує інших способів системно перезавантажити алгоритми управління державою та владну вертикаль.
Саме сьогодні настає момент для формування нової управлінської філософії, виведення в авангард нових антикризових менеджерів, які здатні користуватися новими інструментами реагування на виклики і продемонструвати свіжі підходи до ситуації, яка стрімко змінюється. Попри те, що Збройні Сили гідно витримало перші удари до зубів озброєної орди, сьогодні необхідно змінювати підходи до стратегії і тактики.
Наповнення керівництва вищих військових та цивільних органів влади новою кров'ю — від ЗСУ до РНБОУ та ОП — дозволить не лише якісно оновити підходи до управління армією, політикою та економікою. А й розрубає той гордіїв вузол порожніх суперечок, повзучої недовіри та внутрішньої напруженості всередині владної вертикалі, що згубно впливає як на систему прийняття рішень, так і зрештою на все суспільне життя. Переконаний: якщо суспільство побачить масштабне кадрове оновлення, впевнений, воно зітхне з полегшенням та отримає нову мотивацію і до збройного спротиву, і до роботи в тилу.
Саме зараз у президента В.Зеленського є унікальна нагода — і достатньо повноважень — продемонструвати власне лідерство і перезавантажити систему (не тільки очільників!) як військового, так і цивільного управління.
Наповнення воєнно-цивільного блоку новими сильними фігурами стане не лише адекватною реакцією керівника держави на суспільний запит, але й продемонструє готовність країни до руху вперед. І безумовно поверне довіру до України в міжнародному вимірі.
З іншого боку, президент не лише має право здійснити глибокі зміни в системі управління, але й несе за це пряму відповідальність. І тому саме такі сильні кроки покажуть, чи збереже він роль лідера при зміні кон'юнктури та чи продемонструє готовність до висновків, а відтак — руху вперед.
Хто такий Олександр Кочетков
Олександр Кочетков – аналітик, політтехнолог, іміджмейкер. У минулому інженер-конструктор КБ "Південне" і заступник керівника пресслужби президента України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
