У Зеленського зникли ілюзії

Про інтерв'ю президента Зеленського телеканалу "Дом". Після запитань російських ЗМІ спеціально подивився інтерв'ю президента Зеленського повністю. Важливі були і контекст, і інтонація, а не просто цитати.

Перше відчуття: це була розмова про головну проблему країни (про війну на Донбасі і конфлікт з Росією через Крим і Донбас), але розмова не політична, а людська. Так, Володимир Зеленський за два роки президентства освоїв політичну риторику, але тут він говорив не як політик, а як проста людина зі своїм власним індивідуальним відчуттям Донбасу і Криму, і того, що сталося у 2014 р. Він говорив з простими людьми простою мовою, у тому числі і своїми особистими емоціями. Говорив, до речі, російською, і це правильно. Абсолютна більшість жителів Криму і Донбасу – російськомовні, і Зеленському треба було показати, що він не чужий їм і в цьому відношенні.

Але..., ми всі знаємо, що це говорить президент України. І кожне його слово - це позиція української держави, яку він представляє.

Перший сигнал, який пролунав у цьому інтерв'ю – врегулювання конфлікту на Донбасі на 90% залежить від Путіна. Це не перекладання відповідальності, а констатація реальності, і гіркого особистого досвіду самого Володимира Зеленського. Нинішній президент України не відразу прийшов до цього висновку, а тільки після важких переговорів з Путіним. Швидше за все, після саміту у Парижі, після особистої зустрічі з Путіним, у Зеленського зникли ілюзії, які у нього були під час президентських виборів. І з'явилося реалістичне усвідомлення того факту, що для миру на Донбасі потрібні бажання і політична воля протилежної сторони, тобто – російського керівництва. У зв'язку з цим дуже показовим був конкретний приклад з паризькими домовленостями про допуск на територію ОРДЛО представників Міжнародного Червоного Хреста. Ці домовленості так і не були виконані росіянами.

Дуже важливо, що так гостро прозвучала тема російської паспортизації в ОРДЛО. Я про це говорю (про необхідність більш жорсткої і більш принципової позиції українських перемовників з цього питання) вже два роки. І принципово значимо, що на цьому наголошував глава Української держави.

читайте такожРосія тут не приживетьсяЗазначу дві сторони в оцінці цієї проблеми президентом Зеленським.

По-перше, у Володимира Зелінського не прозвучало засудження і ультиматумів щодо простих людей, які отримали ці паспорти. Він розуміє, що багато жителів ОРДЛО, як раніше і жителі Криму, змушені були отримати російські паспорти, або їх їм видали майже в "добровільно-примусовому порядку" (природно, було чимало і тих, хто отримував ці паспорти усвідомлено і цілеспрямовано).

По-друге, відповідальність за цю паспортизацію покладається на російську сторону. І ось тут засудження прозвучало дуже жорстко.

Дуже цікава та частина інтерв'ю, де йдеться про емоційну, саме емоційну самоідентифікацію зі своєю країною. Це фінальна частина інтерв'ю - необхідність відповіді на питання: Хто ти – росіянин (не за національністю, а в ширшому сенсі) або українець (академічною мовою я б сказав, що мова йде про громадянську самоідентифікацію).

читайте такожЗеленський дрейфує у бік ідей ПорошенкаМені здалося, що Зеленський тут говорив, в тому числі і про свій особистий досвід. Багато з нас, можливо, і він, відповідали самі для себе на це питання, хтось у 1991 р., хтось трохи пізніше, хтось - у 2014 р. Але жителям окупованих територій ще належить пройти цей шлях, і відповісти на це питання не тільки на словах, але і практичними діями. Україна не відмовляється від окупованих територій. Але жителі цих регіонів самі для себе повинні визначитися у своєму ставленні до України і до свого майбутнього.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред