Світ цинічний і прагматичний, Україні пора подорослішати

Україну зрадили. Новий пакт Молотова-Ріббентропа. Україну обговорюють у нас за спиною. Прокляті буржуї поставили свої меркантильні інтереси вище наших.

І ще мільйон варіацій на цю тему. На ваших екранах. У ваших смартфонах. Всюди.

Чортові імперіалістичні бариги. Як вони могли.

Що чується в цих заявах. Нам всі винні.

читайте такожЗупинити Північний потік-2 неможливо-БайденСерйозно? Нам ніхто нічого не винен. Взагалі. Але ми продовжуємо інфантильно чогось вимагати, падати на підлогу, стукати ніжками і кататися на спині. І плакати, що нам не дарують цукерку. Серйозно? Нам ніхто нічого не винен.

Захід постійно і планомірно допомагає нам з 2014 року. І ми сприймає цю допомогу тепер як належне. Захід демонструє добру волю, а ми вважаємо, що нам чимось зобов'язані. Ми віримо, що ми так добре співаємо, що нам завжди будуть допомагати. Що ми геополітичний пуп землі і тепер нам завжди дадуть зайвий мільярдик. Що нас зобов'язані взяти в НАТО.

Захід планомірно підтримує Україну з 2014 року. Захід вимагає реформ. Які роблять нас самих сильнішими. Захід стримує Росію санкціями. Захід допомагає Україні кредитами.

А тепер ми виходимо і говоримо, що цього мало. Чому? Чому Захід повинен робити більше? З якого переляку?

І не кажіть, що Захід допомагає Україні бо хоче нас закабалити. Тому що ВВП України дорівнює капіталізації середньої американської корпорації. І не кажіть, що Захід розглядає нас тільки як джерело дармової робочої сили. Бо якби їм потрібна була наша дармова дешева робоча сила, то ніхто б не допомагав Україні і просто дочекався б, коли звідси повалили не мільйонами, а десятками мільйонів.

читайте такожНе плачте через Північний потікСША наш найбільший союзник. США виходить на арену, коли Путін починає брязкати зброєю біля наших кордонів. США стежить за реформами. Сам держсекретар США, друга людина в державі, найбільшій світовій державі, змушений розбиратися в хитросплетінні української корупції. США дає нам кредити. І допомагає отримувати їх від інших. Байден зрештою змушений відповідати на запитання про те, що якийсь український слідчий ДБР і якийсь український прокурор порушує кримінальні справи за мотивами його переговорів. Офіційних переговорів. І після цього він ще не відчуває алергії на слово "Україна". А ми вимагаємо більшого?

Меркель виступає нянею для українських політиків. Виховуючи їх одного за іншим. У неї в Німеччині своїх проблем вистачає, але вона дзвонить в Україну і вимагає проводити реформи. Меркель летить до Мінська і допомагає зупинити російську агресію. Підтримує санкції, які б'ють в тому числі і по німецьких компаніях, консолідуючи позицію ЄС, нагинаючи різного роду проросійські еллементи. Меркель вітається з Мендель, зрештою, і сміється над її жартами. А ми вимагаємо ще більшого? З якого дива?

Американці і німці домовилися виходячи зі своїх інтересів. Звичайно. А чому вони раптом повинні домовлятися виходячи з українських інтересів? З якого переляку. Американці і німці домовилися між собою за спиною України. А чому вони повинні були говорити при нас? Вони вирішили проблеми, що накопичилися між ними. Україну тут що свічку мала тримати?

Весь процес з гальмування будівництва Північного потоку 2 став можливий, тільки тому що він загрожував американських інтересам. Тому що компанії з США хочуть постачати газ до Європи. І Трамп просував їхні інтереси. Перш за все. І це нормально. Для Байдена інтереси трансатлантичної єдності з Німеччиною, союз з німцями, виявився важливішим, ніж постачання газу до Європи. І це теж нормально. І те, що дві найбільші світові держави, домовляючись між собою, роблять вже реверанс у бік України, дорого коштує.

Кинули кістку, скажете ви? І тут же зажадаєте, щоб саме український інтерес превалював на переговорах двох світових держав? Серйозно?

Так, ми говоримо, що ми форпост боротьби з Росією. І Захід це розуміє. Але чим далі від російського кордону, тим важче пояснити місцевому обивателю, що Росія йому чимось загрожує. Україна каже, що припинення транзиту територією нашої країни збільшує ризик великої війни. Але захід це не підкуповує. Захід вважає, що такими аргументами ми просто прикриваємо боротьбу за свій економічний інтерес. Німеччина не купує історію, що тепер вона буде більше залежна від Росії. Ви говорите німцям, що Путін буде використовувати газ як зброю. А що бачать німці? Німці бачать, що у них раніше по трубі йшов російський газ. І зараз по трубі йтиме російський газ. Просто при великих потребах його буде йти більше. Все. І найближчим часом ці потреби можуть зрости просто тому що Німеччина відмовляється від вугілля і атомної енергетики. І тимчасово газу треба буде багато. Тимчасово. Тим більше, Німеччина і від газу планує відмовитися через 10 років. Тому що мета Німеччини - відмова від будь-яких викопних джерел палива. І в рамках цієї стратегії Росія аж ніяк не може бути довгостроковою проблемою і загрозою.

Світ - цинічний і прагматичний. І нам пора подорослішати. Оцінити те що вже роблять для нас. І зрозуміти, як ми можемо стати сильнішими. І зрозуміти, що Захід готовий допомогти нам стати сильнішими. Але він не може це зробити за нас. І що поки ми країна третього світу, куди бояться інвестувати свої гроші.

Чи треба боротися за свої інтереси? Так, треба. Але і розуміти, що ймовірність успіху в цій боротьбі мінімальна. Враховуючи наше місце на карті світу. Чи треба намагатися зупинити Північний потік 2 через американських депутатів? Пробувати треба. Розуміючи, правда, при цьому, що таким чином можна не домогтися результату, але розлютити адміністрацію Білого Дому. І тут треба бути вкрай раціональними і прагматичними. Приймаючи рішення, що робити.

Що було б справжньою зрадою Заходу? Це той момент, коли на нас махнули б рукою. Сказали "та пішли ви", зневірившись в тому, що з нас можуть вийти люди. Коли вони припинили б тиснути на нас з метою реформ. Коли вони змирилися б з тим, що російський світ нам ближчий. Коли вони просто давали б гроші, не вимагаючи нічого натомість, що б тут не сталося. Ось це було б зрадою.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред