У Верховній Раді зареєстрували проект Державного бюджету-2022.
Згідно з документом, мінімальна зарплата зросте з 6500 до 6700 гривень. Взагалі мінімальна зарплата - це обманка, тому що вона ніяк не впливає на реальні доходи населення. Вона лише збільшує обсяг офіційної зарплати, що означає на практиці, що зі збільшенням більшу частину реальної суми почнуть платити в конвертах, що збільшить фіскальне навантаження на бізнес. Саме тому після збільшення "мінімалки" традиційно піде обговорення збільшення збору прибуткового податку.
Єдиний показник, на якому зав'язані виплати бюджетникам і виплати соцстандартів – прожмінімум. Але він у цьому бюджеті зростає на мізерні копійки - з 2 270 до 2674 гривень, що вдвічі нижче від реальних соціальних показників.
Крім цих двох цифр, в принципі, весь проект бюджету виглядає нереалістичним. Перше, на що звертаєш увагу - на маніпулювання показником дефлятора ВВП. Так як в найближчі три роки він практично не зміниться і залишиться на рівні 11-12%, це наштовхує на думку, що макроекономічний прогноз Мінфін штучно підігнав під поточний бюджет, хоча в ідеалі все повинно бути навпаки.
Іншими словами, реальний макропрогноз, який показує здатність економіки генерувати гроші, не береться. Замість цього беруться політичні "хотілки" різних груп впливу, з яких складається якась цифра, під яку потім підбирається необхідна макроекономічна база, щоб цю суму обґрунтувати.
Але і це ще не все, адже Мінфін "впирається" в 5% обмеження зростання інфляції, яким часто керується НБУ. Це також вказує на "намальований" показник, оскільки в реальності інфляція, як і в попередній рік, буде явно вище зазначеної в проекті цифри. У зв'язку з цим, під питанням і амбіції уряду щодо зростання економіки на 5% в 2024 році, так як незрозуміло, за рахунок чого це буде відбуватися.
Крім того, майже 3,4% ВВП ми наступного року направимо на обслуговування державного боргу (181,4 млрд грн). Це майже стільки ж, скільки і на всю систему освіти - 3,5% ВВП або 185 млрд грн і можна порівняти зі кошторисом витрат на медицину – 3,67% ВВП (197 млрд грн). Цього для економічного зростання явно недостатньо, тому що для такого стрибка потрібно витрачати набагато більше, а саме в межах 5% ВВП на медицину, 4% - на освіту і хоча б 2% - на транспортну інфраструктуру (не рахуючи автодоріг). Тобто, щоб критична маса інвестиції для зростання економіки накопичувалися, Україна повинна витрачати на 100-200 млрд гривень більше на кожну зі сфер.
Не менше питань виникає і до структури бюджетних витрат. Зокрема, витрати держави на обслуговування боргу (тобто виплати відсоткам) у порівнянні з 2021 роком збільшаться на 30 млрд гривень - зі 158 млрд до 181,4 млрд грн. До слова, це майже стільки ж, як на всю систему освіти або медицину. Тобто при загальному зниженні боргового навантаження, витрати на обслуговування боргу не знижуються, а навпаки збільшуються. Такий парадокс пояснюється лише однією обставиною - зростанням вартості обслуговування розміщення ОВДП. У 2022 році планується направити 120 млрд гривень на внутрішні борги замість торішніх 99, що вкупі із зростанням обслуговування зовнішнього боргу сприятиме виведенню фінансовими спекулянтами десятків мільярдів гривень з України.
Зрозуміло, що цих коштів у бюджеті немає. Знайти їх можна було б за рахунок реструктуризації боргів і руху тих грошей, які направляються на обслуговування боргів. Зокрема, наступного року більше 500 мільярдів гривень піде на борги, частина з яких – на погашення тіла кредиту, причому компенсувати їх планують за рахунок нових запозичень.
читайте такожПенсії, дорогий долар і перерахунок зарплат: Кабмін затвердив держбюджет на 2022 рікЗа великим рахунком, процес бюджетування в Україні - це завжди якийсь вододіл. Якщо переходити до динамічного економічного зростання, для цього треба формувати зовсім інший бюджет, так як у нас мало капітальних інвестицій. А щоб вони пішли в економіку, потрібна синергія держави та інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Тому що бізнес захоче вкладати гроші, якщо побачить в Україні створення нової якісної економіки, тобто нову якість соціального капіталу та інфраструктури. У країну, де деградує медицина, освіта і наука, ніхто вкладати гроші не стане, незважаючи на всі розповіді про інвестнянь. Але у нас вибирається інший варіант, коли бюджет розтягується на дрібні програми, а серйозних інвестицій як не було, так і немає.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
