15 липня в Білому домі відбулася зустріч канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента США Джо Байдена. За результатами переговорів під час спільного брифінгу Меркель і Байден зробили низку заяв. Зокрема, сторони заявили про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, висловилися про будівництво газопроводу Північний потік–2 і підписали двосторонню Вашингтонську декларацію про співпрацю.
Ця зустріч була потрібна обом сторонам. Штатам, тому що без Німеччини вони не можуть створити ефективну антикитайську коаліцію в Європі, а Німеччині Штати потрібні, бо це їхній головний заокеанський союзник і псувати відносини з ними ніхто не хоче. Крім того, Німеччині потрібно зберігати співпрацю зі Штатами, щоб протидіяти впливу інших країн і грати на балансі з Китаєм, Туреччиною і т. д.
Підписана Декларація більше закріпила Німеччину в ролі одного з головних європейських союзників США в їх зовнішньополітичній стратегії.
Варто відзначити, що Україна не була важливою темою на цих переговорах, бо в цих схемах ми другорядні - нас обговорюють лише в певних аспектах.
Загалом позиції двох країн щодо Північного потоку-2 не змінилися – Штати на словах виступають проти, але сказати, що за підсумком зустрічі з Меркель знову запровадять санкції - не можна. Ймовірно, США вже досягли компромісу про те, що ПП-2 потрібно добудовувати. Швидше за все, його введуть в експлуатацію, максимум, можуть затягнути цей процес, якщо потрібно буде поторгуватися, але за великим рахунком фокус зміщується в бік рішення щодо компенсації Україні за запуск газопроводу і як мінімум гарантувати Україні транзит газу після його добудови (щоправда, в яких обсягах – невідомо).
читайте такожПівнічний потік-2 добудовують: чому Європа насправді нам "не винна"У цьому випадку Україні нічого не залишається, окрім як вибити для себе велику ціну – тут ми можемо і повинні торгуватися. Найгірше, що може зробити Україна – це просто взяти гроші. Хоча найкраще, що можна було б зробити, користуючись цією ситуацією – крім гарантування мінімальних транзитних обсягів, Україна може просити допомоги в межах переформатування своєї енергетичної структури під нові водневі потреби Європи. Тобто, раз вже така справа, щоб Європа допомогла нам модернізувати нашу ГТС і, можливо, переобладнати її під майбутні поставки ГТС, про що вже говорить Німеччина, адже вже остаточно стало ясно, що ніхто не збирається зупиняти ПП-2.
Ілля Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
