Рубрика "Очевидне-неймовірне" або "чекати біля моря погоди"
Інтерв'ю президента Естонії з приводу можливого можливого вступу в НАТО і ЄС показало, що наші доморощені "Єврооптимісти" та інші "істи" недалеко пішли від мислення своїх батьків і бабусь з дідусями, які уважно слухали радянських генсеків з їх обіцянками "побудувати комунізм до 1980-го року" або "кожна радянська людина отримає квартиру в 2000-му році". Всі відразу стали кричати, що це ми ідіоти, а не ЄС нас буде розводити казками про "світле майбутнє" і під шумок "європерспектив" грабувати нашу країну в прискореному темпі.
читайте такожУ НАТО закликали Україну до здійснення внутрішніх реформВсі сконцентрувалися на тому, що до "ЄС нам 20 років", але не подивилися, що президент Естонії ще обмовилася, що ще потрібно чекати "історичного моменту". Тобто чорт знає коли і то неточно. Ще й незрозуміло чи буде цей ЄС взагалі через 20 років.
Чому це так? Самі країни Балтії змогли проскочити в ЄС через те, що цьому особливо не опиралася Росія. І для них країни Балтії були "чужими". У нашому випадку це принципове питання Для Росії, тому я вважаю, що цю тему потрібно закрити раз і назавжди і не мучитися. Проводити потрібно вестернізацію країни виходячи з наших національних інтересів, як це послідовно роблять країни ЄС. Тобто використовувати ті можливості, які є і не паритися кудись вступити. Це збиткове мислення.
Тим більше, що перед нами приклад Туреччини, якій голову морочили років так 20 "вступом до ЄС". Туреччина провела індустріалізацію відповідно до своїх інтересів і стала великим гравцем на рівні того ж ЄС. Тепер навколо Туреччини вже бігають європейці з проханням врахувати їхні інтереси. Так чинять дорослі люди, які не шукають новий об'єкт поклоніння і працюють на свій інтерес. Ми теж можемо стати більшим гравцем в тому ж ЄС, ніж нам хочуть нав'язати.
Теж саме стосується і НАТО. Туреччину приймали в НАТО з політичних причин, оскільки вона ні за якими критеріями не підходила ( ні за рівнем корупції, ні за "стандартами" демократії). Так, що тему пропоную закрити і забути і направити свої зусилля на вибудовування інших форматів безпеки з упором на свій ВПК і пошуком союзників поза переговорним процесом по НАТО. Оскільки президент Естонії чесно зізналася, що поки у нас є проблеми з непідконтрольними територіями ніхто нічого робити не буде. Плюс протидія Росії, яка спрацювала в 2008 році. Так, що свої думки і енергію слід направляти в інші місця. І буде нам щастя.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред