Після затримання Романа Протасевича у Мінську Євросоюз, безумовно, оголосить нову порцію санкцій. Власне, частково їх вже запровадила Литва, коли заборонила польоти літаків, які прямують через Білорусь.
Відповідно до географії, Білорусь є певним виступом. І тут, навіть якщо інші країни ЄС не приєднаються, то їм усім доведеться літати через Польщу. Звісно, це буде також певним чином вважатися санкціями, тому що міжнародні авіакомпанії платять Білорусі та її диспетчерам за перельоти.
Євросоюз також може застосувати певні додаткові санкції, але це навряд чи буде - наприклад, вимкнення системи Swift чи повне припинення торгівлі. Тому що ЄС насправді готовий до іншої торгівлі з Лукашенком. Це відбувалось упродовж минулих 26 років, коли він брав заручників, а потім випускав їх і отримував поступки від Європи.
Самого Протасевича, скоріше за все, триматимуть у в’язниці – його засудять, щонайменше, років на 15. Переконаний, що розстрілювати його не будуть – цим епізодом планують налякати усіх інших журналістів. Тому у подальшому ситуація розвиватиметься так само, як колись на ринку рабів.
Але ЄС не буде повністю розривати відносини з Білоруссю - оголошення війни не буде. Фактично, після того, як Лукашенко провів інавгурацію і ніхто проти цього особливо не заперечив, Європа дала зрозуміти, що білоруський народ має розібратися сам.
читайте такожЛукашенко здійснив акт піратства, тепер слово за ЄвропоюЛукашенко усередині країни прагне показати, що він досі є сильним президентом. Та якби він був таким насправді, він би не робив того, що робить зараз - фактично зачищає політичне поле і від журналістів, і від опозиціонерів, підписує зміни до законів, чим запроваджує силові обмеження. Та я не думаю, що це посилить позиції Лукашенка. Минулого року він програв вибори, і відтоді його становище лише погіршується. Тож це може бути лише тимчасовою пірровою перемогою.
Дії офіційного Мінська не піддаються будь-якій логіці. Робити з Тихановською те саме, що і з Протасевичем – це був би край. Терористичним шляхом викрасти свою головну опонентку, посадити її у в’язницю, перед цим депортувавши з країни – навряд чи Лукашенко на це б наважився, бо це точно призвело б нових санкцій.
Схоплюючи Протасевича, Лукашенко сподівався, що цього не помітять або ж просто "висловлять занепокоєність". Фактично, так само поки і відбувається.
Бо журналіст Протасевич не становив загрози для Лукашенка. Це більше символ, і його затримання, на відміну від Тихановської, значно вигідніше для Лукашенка.
З іншого боку, Протасевичу і Тихановській треба бути вкрай необачними, аби літати над Білоруссю, знаючи, що їх оголосили у міждержавний розшук. Невідомо, на що вони сподівалися, але це очевидна дурниця. Лукашенко продемонстрував, що цивілізованості у нього немає.
Білорусь вже перейшла з авторитарного до тоталітарного режиму, коли людей заарештовують за біло-червоні шкарпетки, коробки з червоними стрічками. І оскільки цей тоталітаризм прогресуватиме, Європі доведеться із цим щось робити.
У цьому плані Лукашенку дуже не пощастило з географією – якби він знаходився між Азербайджаном та Узбекістаном, то там він, можливо, вважався би найбільш демократичним лідером у регіоні. Але тут, поруч з Україною, Латвією і Польщею не можна лишатися останнім диктатором Європи.
Юрій Свірко, журналіст, білоруський політичний експерт, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
