Юродивий Медвєдєв, або Чому Росія не посміє нанести ядерний удар

Усі його розмови про ядерний удар, це розмови юродивого, який хоче вижити, а не тонка гра Путіна. Бо Путін і сам боїться ядерної зброї.

Медвєдєв має нести ахінею про ядерну зброю тільки з однієї причини, і причина ця - самозбереження / Reuters

Дмитро Медвєдєв зробив жорстку заяву про ядерну зброю і про те, як Росія уже направляє її на весь цивілізований світ.

Коли я чую подібні заяви, я не можу позбутися відчуття не лише клоунади, але й повного дежавю. Забігаючи наперед, я скажу: персонально я не вірю ні в яку ядерну зброю. Ні від Путіна, ні, тим більше, від Медвєдєва.

А тепер потрібно трохи зануритися в історію, щоб зрозуміти роль "Дімона" у російській історії. Ні для кого не секрет, що для Путіна одним з головних зразків є Іван Грозний. Як каже один мій знайомий: "Путін - це дуже скучний Іван Грозний". Але крім скучності він має ще одну рису, яка його відрізняє від Грозного - він не вміє вигадувати, він багато в чому епігон, такий собі реконструктор, який не пробує щось створити нове, він повторює і наново пробує переживати чужу історію і чужі історії (те саме стосується і відтворення Сталіна, відтворення другої світової тощо).

Але повернімося до Івана Грозного. Я не буду тут багато говорити про культуру юродства в якій він жив і яка насправді сформувала той тип російської влади, яка існує вже чотириста років.

Зараз варто лише дати цитату А.М. Панченка із книги "Смех в древней Руси",: "Грозный создал особую концепцию царской власти. Царь как бы изоморфен богу, царь ведет себя "аки бог", и подданные не смеют обсуждать его поступки. Поэтому "поведение Грозного — это юродство без святости, юродство, не санкционированное свыше, и тем самым это игра в юродство, пародия на него… Для тех современников, которые были свидетелями поведения Грозного, этот игровой элемент мог сниматься: для одних он мог ассоциироваться со стереотипами житийного мучителя или античного тирана, для других же — с колдуном, продавшим душу дьяволу и живущим в вывороченном мире. Оба таких "прочтения" переводили поведение Грозного из игрового в серьезный план". Це якщо коротко і спрощено для розуміння того, як побудована влада в Росії протягом останні чотирьох століть. Усі російські царі так чи інакше жили в цій парадигмі.

Так от, у Івана Грозного був період, коли він відрікся від престолу і на московський трон посадив нащадка Чингізів Симеона Бекбулатовича. Причин такого дивного кроку є кілька: пробачити всі свої старі борги, знищити ряд неугодних бояр і, напевно, найважливіша - пророцтво придворного астролога, що цього року помре цар.

читайте такожВідчай "меблів" Путіна, або Навіщо Медведєв знову загрожує світу ядерною дубиноюНі Грозний, ні Бекбулатович, як відомо, не померли, астролог хотів втекти, але його зловили і спалили, а потім Грозний повернувся до Москви, давши великі вотчини Бекбулатовичу, який до смерті Грозного був князем Тверським і катався, як сир у маслі. Між іншим, на початку війни була зламана телефонна книга Кремля і там є величезний розділ "ворожки".

А от після смерті Грозного і початку смути, кожен наступний цар бачив в Бекбулатовичі конкурента і тому спочатку в нього все забрали, а потім, за візантійською традицією, чи то оскопили, чи то осліпили.

До чого я все це веду? Медвєдєв, або Дімон Бекбулатович, хоч щось значить, поки живий Путін. Медвєдєв має нести всю цю ахінею тільки з однієї причини, і причина ця - самозбереження. Він хоче бути войовничішим за Кадирова, соловйова і інших разом взятих. Тільки так він може розраховувати на своє тверське князівство. В його заявах немає нічого від реальної політики. Це борсання миші в молоці: якщо повезе, то зіб‘ється масло.

А тому, всі його розмови про ядерний удар, це розмови юродивого, який хоче вижити, а не тонка гра Путіна. Путін і сам боїться ядерної зброї, бо він дуже крутий хлопець з дуже тонкою шкірою, як сказала про нього Гіларі Клінтон.

Реклама
Підтримайте Главред

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти