Навіщо Порошенко з полуницею втік на Донбас

Поїздки, подібні до тих, яку нещодавно здійснив Порошенко - це ілюстрація основної течії українського політичного класу. Тобто використання політичних інструментів для створення власних капіталів, підсаджування на фінансові потоки - всього того, що називається незаконним збагаченням.

І це - особливий вид корупційної діяльності, коли в руках є політичні та адміністративні ресурси для створення корупційних монопольних схем.

Петро Порошенко - найбільш яскравий з тих, хто вміє використовувати ці політичні інструменти. Зараз у нього дуже погана ситуація - він не розраховував, що втратить президентську посаду. Він розраховував, що вона буде у нього завжди. А коли людина втрачає таку посаду, то починає спливати все те, що накопичилося. У тому числі, і відомості про його активну взаємодію з Медведчуком.

Зараз він терпить від цього великі репутаційні ризики, тому що та частина електорату, на яку він традиційно розраховував, вибудувавши для неї образ патріота, радетеля українських державних інтересів, руйнується. Бо видно, що за цим стояли прості жадібні інтереси.

Порошенко вважав, що він отримує фінансову компенсацію за націоналізований завод. Між ним і Путіним, безпосередньо або через Медведчука, відбувалася величезна кількість розмов. СБУ при всіх президентах, і при Порошенку в тому числі, виступає політичною поліцією. Тому зрозуміло, що розмови Медведчука писалися, як і розмови самого Порошенка з Путіним.

Кремль завжди намагався домовитися з Петром Олексійовичем - Путін пропонував йому різні варіанти, в тому числі - і щодо забезпечення діяльності його холдингу в Липецьку, де у Порошенка три фабрики. І одна з цих схем спрацювала.

Чому Порошенко продовжує поводитися настільки зухвало? Тому що він звик, що система, яку він разом з іншими будував 30 років, для людини, яка перебуває в публічній політиці, є для нього певним захистом.

Досить продемонструвати активну політичну діяльність - він, зрозуміло, як патріот поїхав на фронт, повіз обладнання солдатам, нагодував їх полуницею - будь-які звинувачення проти нього перетворювати на підступи його політичних ворогів.

І, на жаль, в Україні дуже часто саме такі методи і спрацьовують.

У нас відсутня нормальна система правосуддя і правопорядку і немає принципу невідворотності покарання будь-якої людини, яка вчинила чи то корупційні діяння, чи то інші порушення закону. Тут буває по-різному - величезна кількість злочинців, прикриваючись політичною діяльністю або використовуючи корупційні зв'язки, йдуть від покарання, десь його застосовують не щоб покарати, а щоб чинити тиск. Деякі потрапляють за ґрати, бо так склалися обставини.

Тому прогнозувати те, що Порошенко гарантовано понесе відповідальність за законом не можна - все залежатиме від того, якими будуть судді і якою буде політична воля нинішньої влади.

Сергій Гайдай, політтехнолог, директор зі стратегічного планування агентства Гайдай.Ком, спеціально для Главреда

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред