"Тут є важливий момент": Леонов - про атаки на Туреччину і 5 статтю НАТО

На тлі ескалації конфлікту навколо Ірану в експертному середовищі розгорнулася гостра дискусія про межі колективної оборони Заходу і готовність Альянсу до прямого зіткнення. Головним каменем спотикання залишається юридична і політична доцільність задіяння механізмів НАТО в умовах гібридних загроз. Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента", аналізує історичні прецеденти та сучасні ризики, пояснюючи, чому навіть прямі влучання по військових об'єктах країн-членів поки що не призвели до запуску "ядерного" сценарію п'ятої статті. Автор детально розбирає позиції Туреччини та Великої Британії, а також вказує на альтернативні шляхи мобілізації союзників. Детальніше про те, де проходить межа між консультаціями та повноцінною війною - у матеріалі.

Єдиний випадок, коли була застосована п'ята стаття, - це після терактів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах. Тоді США активували п'яту статтю, а НАТО визнало, що це підстава для її застосування, оскільки йшлося про пряму агресію проти однієї з країн-членів Альянсу. Саме тому НАТО брало участь у війні в Афганістані, і окремі країни Альянсу приєднувалися до військових операцій, у тому числі до кампанії в Іраку під час другої війни в Перській затоці.

Якщо ж говорити виключно про Іран, то ця країна не знаходиться в зоні відповідальності НАТО. Тобто мав відбутися акт прямої агресії проти держави-члена Альянсу. Якщо ж країна НАТО бере участь у війні проти третьої держави за межами цієї зони, це не є приводом для активації п'ятої статті.

Рекомендуємо:

РФ розширює військові частини на кордонах НАТО, готуючись до нової війни - Reuters

Але тут є важливий момент: Туреччина є членом НАТО, і мова йшла про балістичну ракету, яка прямувала в її бік. Правда, Туреччина її збила, і куди саме летіла ця ракета — точно невідомо. Вона могла потрапити в Туреччину, а могла полетіти далі. З цієї точки зору Туреччина не активувала п'яту статтю. Більш того, вона взагалі не відповіла Ірану військовими діями. Фактично Туреччина зайняла нейтральну позицію в цьому конфлікті. Тому, якщо сама Туреччина не готова воювати з Іраном, НАТО навряд чи буде активно підштовхувати цю історію.

Втім, з моєї точки зору, Альянс міг би розглянути активацію п'ятої статті після удару по британській авіабазі на Кіпрі. Ми вже бачили, що Греція направила туди кораблі і літаки, Великобританія заявила про готовність брати участь в ударах, Франція також перекидає свої кораблі. І важливий момент у тому, що Середземне море — це якраз зона відповідальності НАТО, а удар був нанесений по військовому об'єкту країни-члена Альянсу. Але, як ми бачимо, і Велика Британія не активувала п'яту статтю. На мою думку, це частково пов'язано з позицією уряду прем'єра, який не дуже прагне брати безпосередню участь у кампанії Дональда Трампа. Тому якщо Іран продовжуватиме удари — і, наприклад, іранська балістична ракета влучить у територію однієї з європейських країн НАТО або буде збита над цією територією — тоді ймовірність активації п'ятої статті різко зросте.

Але поки що з юридичної точки зору формальних підстав для цього немає. Це досить слизьке питання — ми бачимо, що навіть ті країни, які постраждали від цих ударів, самі не поспішають активувати п'яту статтю.

Хоча, наприклад, коли сталася провокація з російськими дронами біля польської території, Польща активувала четверту статтю. Четверта стаття означає фактично консультації союзників і приведення Альянсу в стан підвищеної готовності — можна сказати, в передвоєнний стан. І тут цікаво, що Велика Британія могла б активувати саме четверту статтю. Це виглядало б логічно, адже тоді країни НАТО в Європі могли б в рамках цієї статті почати конкретні дії і підготовку до можливої участі у війні.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред