Значить, по-перше. Якщо ви вирішили для себе, що будете їхати – то оптимальний момент для цього втрачений. Це треба було робити раніше. Зараз люди згадають, що їм терміново потрібно врятувати килим зі стіни 1978 року випуску Ташкентської фабрики текстильних виробів УзССР 16 рублів 78 коп., стьобану ковдру і телевізор «Грюндік» 1997 року випуску – хороший, ще працює, не кидати ж – і заб'ють виїзди та розв'язки.
Якщо ви опинитеся в такій пробці і почуєте або побачите військову техніку – виходьте з машини і відходьте від дороги. Якщо це ворожа техніка – їм плювати, у них наказ, вони підуть гусеницями по машинах. Якщо це своя техніка – ворог завжди скористається можливістю завдати удару по колоні, що рухається на марші. А те, що вона оточена людьми, їм плювати.
Якщо ви живете у великому місті, то, як не парадоксально, на даний момент це буде найбільш безпечне – точніше, найменш небезпечне – місце.
Тому що я абсолютно не уявляю, як вони будуть брати, наприклад, Харків. Штурм Грозного тривав півтора місяці і коштував їм мінімум півтори тисячі трупів і кілька сотень одиниць бронетехніки. В одному Харкові проживає стільки, скільки жило у всій Чечні на момент 1995-го року.
Мабуть, розрахунок був на те, що оборона України посиплеться після перших ударів, і вони увійдуть, як на параді. Не посипалася. Бліцкриг явно не вдався. Тепер вони будуть просуватися вглиб країни, оточувати міста і намагатися взяти їх блокадою, але це та ще тактика.
Так от, оточити місто і увійти в нього – це зовсім не одне і те саме. Це взагалі не одне і те саме. Це абсолютно різні речі.
Але, зав'язнувши, вони почнуть прасувати. У тому числі й по житлових кварталах. Тому ще раз: якщо метро є – метро. Це найнадійніше укриття. Якщо є бомбосховище поруч – чудово. Якщо немає нічого – підвал багатоповерхівки. Її можна обрушити тільки ракетою – та й те потрапляння «Калібру» в житловий двір під Чугуєвим показує, що потрапляння повинно бути безпосередньо, або авіабомба – хороша така, кілограм на п'ятсот, не менше. Ні ствольна артилерія, ні РСЗВ багатоповерхівку обрушити не зможуть.
Читати такожПерейдений Рубікон Путіна: чому з ракетних ударів по Україні може початися Третя світова
Хто опиниться поруч із лінією фронту – йдіть, розчищайте у підвалах запасні виходи. Повинно бути, як мінімум, два. Рознесених по різні боки. Бажано навіть пробити ще пару на іншу сторону будинку. І викиньте все пожежонебезпечне сміття, що там є
По-друге. Якщо у вашому місті почнуться вуличні бої – насамперед зникнуть вода, світло, опалення. Подбайте про воду прямо зараз. Наберіть, скільки зможете. Нехай буде. Якщо температура мінусова – можна заморозити. Лід добре зберігається, а, головне, його легше топити, ніж сніг. Сніг взагалі замучишся розтоплювати, він пористий, багато повітря, і води дає раз у десять менше початкового об'єму.
Зарядіть всі акумулятори, які є.
Дрова. Спробуйте запастися дровами.
Бодяга ця, судячи з усього, надовго.
Читати такожЧого чекати від Путіна після ракетних ударів по Україні
По-третє. В одній п'ятиповерхівці п'ять під'їздів. По чотири квартири на поверсі. Разом сто. Нехай навіть по одній людині в квартирі – вже сто чоловік. Нехай навіть половина поїде – все одно п'ятдесят.
П'ятдесят чоловік за добу насруть п'ятдесят куп лайна.
Каналізації не буде. Кущики за гаражами, двір, котельню ви такими темпами засрете швидко, за тиждень.
На носі весна. Все це потече – і потече в ваш найближчий водозабір, де ви будете брати воду.
А потім спека, пил, вітерець подув – гостра інфекційна дизентерія в місцях скупченого проживання людей без санітарних умов спалахує моментально.
Немовля при дизентерії вмирає за дві доби – в його тілі просто немає такої кількості запасів води, щоб антибіотики встигли подіяти. П'ятирічна дитина помирає за тиждень. Дорослий може померти за дві.
У мене була дизуха. Це дупа. Це круглими цілодобово безперервно не можеш розігнутися, сереш кривавим струменем на три метри бризки до стелі.
Тому – продумайте місце, де ви всі будете срати.
Це важливо настільки ж, наскільки їжа і вода.
Це те, що можна сказати зараз, одразу.
Читати такожПрограма максимум Путіна-капітуляція Києва
Але все-таки, якщо ви безпосередньо не задіяні в допомозі, теробороні, волонтерстві, плетінні сіток – шукайте можливості залишити місто. Тепер це вже не так просто, як учора, але все ж це краще. Просто тому, що ви будете заважати. Вода закінчиться через тиждень, їжа через два, армії треба буде виділяти АРС, щоб привезти вам воду, супровід, відволікати на це ресурси, людей, це зайве копирсання, зайве залучення уваги, а вдарить кудись, де хтось вошкається, наймиліша справа, ви почнете хворіти, заб'єте лікарні, займете місця поранених, будете стримувати застосування зброї – якщо на вашому будинку буде вогнева точка, а ви сидите в підвалі і машете звідти білими прапорами, то можливості ЗСУ по ліквідації точки знижуються, і взагалі ви зайві.
Кожен принесе максимальну користь тільки на своєму місці. Тож продумуйте свою стратегію заздалегідь.
Дітей – вивозити обов'язково. Це навіть без варіантів.
І, головне, не панікувати. Як кажуть на воді – вбиває не вода, вбиває паніка.
Так само і в будь-якій іншій екстремальній ситуації.
Не давайте своєму страху диктувати вам необдумані рішення.
Аркадій Бабченко, російський журналіст, військовий репортер