Цієї осені ситуація з тарифами, курсом валют і всім іншим буде не дуже благополучною, що пов'язано з політичною турбулентністю.
Теперішній «фінт вухами» з тарифами на електроенергію, коли в розпал пандемічної кризи скасували пільговий тариф до 100 кВт-год, а в планах було взагалі переведення населення на ринковий тариф (чим могли створити хвилю нової шокової терапії), а тепер трохи знизили, був зроблений для того, щоб мати хоч якийсь медійний якір на осінь, яким можна було б хоч якось виправдовувати теперішню політику.
З точки зору витрат, для держави це було найдешевше тарифне послаблення для населення, тому що у випадку зі справедливими тарифами на опалення і газ знадобилися б більш серйозні суми.
За всіма іншими тарифами ситуація сумна, тому що ціна на газ на європейських ринках побила історичний рекорд і вже становить $650. Зрозуміло, що Нафтогаз укладатиме з теплокомуненерго угоди і ціна буде нижчою за ринкову, проте загальний тиск на цінову політику ситуація на європейському ринку все ж чинитиме.
Крім того, є ризик повторення так званих газових воєн між Україною і Росією, і ця газова війна може відбутися в цьому опалювальному сезоні і від минулих «воєн» вона буде відрізнятися тим, що з точки зору Росії вона буде вестися за вже усталеними правилами і формально не буде нічого порушувати.
Існує поняття віртуального реверсу, тобто фізично Україна відбирала з труби російський газ, після чого ці обсяги закривалися за допомогою реверсу, який нібито потрапляв до нас з Європи. І якщо обсяг прокачування газу через українську трубу впаде нижче показника в 15 млрд кубометрів, то фізичний обсяг цього газу ми не зможемо покрити мінімальні потреби.
Відповідно, ми також не зможемо закрити цей обсяг прокачуванням реверсу, тому як фізичний обсяг газу буде перевищувати обсяг прокачування по трубі. У цій ситуації нам доведеться перейти з віртуального реверсу на реальний, і тут можуть виникнути технічні та фінансові проблеми.
Читайте такожСірник у діжці з бензином: чому восени протести в Україні неминучіТобто цілком можливо, що РФ буде формально виконувати контракт з транзиту газу, оплачуючи той обсяг, який вони повинні були прокачати, через що Україна зіткнеться з тим, що їй доведеться відключити східну трубу і можуть початися проблеми із забезпеченням споживачів газом і теплом (особливо з урахуванням того, що запаси вугілля на ТЕС одні з найбільш мінімальних, а ситуація в енергосистемі не менш сумна).
Тому, крім тарифного шоку, може статися і технічний шок, коли на тлі драконівських тарифів людей зможуть відключати від того чи іншого виду енергоносіїв.
Плюс до цього додасться і інфляція. У нас імпортована інфляція, яку ми імпортуємо за рахунок знецінення долара, зростання сировинних цін, серйозної пропозиції в світовій економіці, так як собівартість виробництва зростає, а споживчий попит знаходиться на низькому рівні. І ця інфляція в Україні посилюється неефективною монетарною політикою Нацбанку.
У зв'язку з цим, восени ми будемо бачити вихід середньорічної інфляції на двозначний рівень (більше 10%). Звичайно, не 20%, але 1-2% відсотка зростання ми явно побачимо.
Відповідно, ситуація з курсом цього року може бути не такою благополучною, як минулої осені. Якщо порівнювати сировинний експорт та імпорт, то зараз ситуація погіршується у зв'язку з тим, що вартість залізної руди обвалилася з $220 до $160, а ця ціна впливає на всю лінійку продукції металургійного комплексу. І так як прогнозують і подальше зниження, ситуація буде погіршуватися. Тому курс буде схильний до девальвації, хоч і несуттєвої - буде традиційне зимове повернення до 28 гривень за долар, який ми спостерігали останнім часом.
Всі ці фактори якраз формуватимуть політичну турбулентність. Але ми повинні розуміти, що в Україні політичні «майдани» ніколи не відбувалися на дні економічного циклу – вони завжди відбувалися на піку за рахунок різкого зростання добробуту, формування середнього класу, відсутності соціальних ризиків і завищених очікувань. Але на дні, коли таких ризиків немає, а люди працюють на виживання, ніяких майданів не буде (якщо, звичайно, не буде зовнішнього фінансування).
Читайте такожБізнес став віддавати перевагу "золотому матрацу"І з цим якраз зараз ситуація неоднозначна. Адже якщо ще кілька місяців тому був своєрідний олігархічний консенсус щодо підтримки нинішньої влади, то зараз спостерігається протилежна ситуація – фінансові потоки пішли в бік кількох опозиційних лідерів і робляться ставки на протистояння з владою для того, щоб послабити розбіг, який влада взяла в розподілі внутрішніх активів. І якщо є гроші і запит, то будуть і протести - це будуть чисто технологічні акції, але з урахуванням того, що зараз в Україні всі люди бідні, а гроші підуть на ці акції великі, вони можуть бути ефективні. Тим більше, що поїздка Зеленського до Вашингтона була, швидше за все, поїздка за легітимністю на другий термін. Але судячи з підсумків візиту, ця легітимність йому надана не була, що також відкрило поле для протестів.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду