Рівно три місяці "спецоперації", яку веде Росія проти України. Три місяці бойових дій – у певному сенсі рубіж, бо він знаменує собою закриття теми «швидкої війни-бліцкригу».
Чому важливо переломити хід військових дій саме протягом цього періоду? Тому що якими б не були запаси військової техніки, озброєнь, боєприпасів і людських готівкових резервів, по закінченню цього терміну вони закінчуються. Або вичерпуються до рівня, який загрожує втратою стратегічної безпеки.
Постає питання – або виснаження РФ, або переведення країни на військові рейки, тобто мобілізація. Це процес, якого будь-яка нормальна країна намагається уникнути, тому перед армією завжди ставиться завдання перемогти, і перемогти швидко. Якщо завдання нездійсненне, настає черга політиків. Вони зобов'язані вирішувати, як закінчити конфлікт, навіть якщо це призведе до погіршення позиції. У будь-якому випадку мобілізація – найгірше рішення з усіх наявних, і до нього вдаються в крайньому випадку, коли на кону стоїть саме існування країни і народу.
Саме тому я не бачу ніяких раціональних причин вірити офіційним висловлюванням російської влади на тему: «все йде за планом». Якщо план був залізти в затяжний конфлікт – то так, за планом. Але я сильно сумніваюся, що навіть убогі інтелектом кремлівські керівники могли планувати такий ідіотизм. Хіба що вони не виконують чийсь зовнішній по відношенню до них план. Але в такому випадку мова йде про зовсім іншу ситуацію, ніж вона подається «вголос».
Що тепер? Затяжний конфлікт. Конфлікт на виснаження.
Тепер попереду у Росії або пряма поразка, бо виграти змагання з коаліцією з 40 країн одноосібно неможливо, або ганьба відступу без військової поразки.
Мобілізацію режим у Кремлі провести не здатний, у нього просто немає для цього можливостей. Спроба перейти до військового стану поховає його швидше військового розгрому. При цьому мобілізацію не можна проводити частково – це системний процес, що зачіпає всі сфери життя і існування країни. Мобілізувати тут, там і трішечки ось тут не вийде. Або беремося за все, або не чіпаємо нічого. Режим не зумів виконати план ВООЗ щодо вакцинації. З чого б вважати, що він зуміє впоратися з мобілізацією?
Читати такожХаракірі Росії: як Путін війною в Україні спускає в каналізацію всю РФ
Ядерна зброя, на яку прийнято буквально камлати? Її час пішов. Вона має військове значення на самому початку конфлікту для нанесення противнику нищівного удару в місцях зосередження його військової структури. Сьогодні вся військова структура України розосереджена, і бити по ній ядерними зарядами безглуздо. В якості зброї терору по цивільному населенню – можливо, але ніякого відношення до військових цілей і завдань це мати не може.
Читати такожПутін, його замінники і двійники: що буде в Кремлівській банці з павуками після відходу царя
Три місяці позаду, зафіксованого і незаперечного результату немає, потрібно думати, як виходити з цього положення. Альтернатива відома – продовжувати розпочате, розраховуючи на диво. На злодійській фарт. А раптом пощастить?
Ель Мюрид, військовий експерт, блогер