Справа Медведчука, в тому числі оголошення йому нової підозри, – це показова акція політичного піару влади, яка, з одного боку, має на меті здобуття тактичних переваг у переговорах із Росією щодо Донбасу та інших питань. Інакше просто не можна пояснити все те, що відбувається навколо Медведчука.
Я в жодному випадку не є фаном Медведчука, але, з іншого боку, вся ця історія виглядає як політичний тиск на Медведчука. Складається враження, що «вугільна справа» спрямована на те, щоб зачепити Медведчука і Порошенка й створити для них тимчасові незручності, за рахунок яких владі вдасться підвищити свої рейтинги.
В будь-якому разі доводити справу до обвинувального вироку та посадки Медведчука і Порошенка ніхто не збирається. Але затягнеться це на довго. Не секрет, що деякі справи у нас розслідуються вже протягом шести років, зокрема, справа Насірова.
Виникає питання – а у нас і Медведчук сидітиме шість років під домашнім арештом? Втім, думаю, що сидітиме він вдома під арештом аж доти, доки в Україні не зміниться влада. От і на вимогу прокурорів або відправити Медведчука в СІЗО, або змусити вносити заставу в розмірі 1 мільярду гривень суддя відповіла рішенням відправити Медведчука під домашній арешт. З одного боку, таке рішення судді можна пояснити тим, що у Медведчука є інструменти впливу на суди і суддів. З іншого – можливо, судді справді не побачили підґрунтя для того, щоб вимагати таку рекордно велику заставу або саджати в СІЗО.
Хай там як, але справа Медведчука – суто політична, і за її допомогою влада просто намагається підняти свої рейтинги або отримати певні вигоди в переговорах із росіянами. Ув’язнювати кума Путіна ніхто не збирається.
Згадайте, скільки справ порушували проти Порошенка – і всі провалилися, жодну не довели до кінця. От і зараз ми чуємо гучні заяви, з яких випливає, що, мовляв, Порошенко був одним із ключових бенефіціарів у цій справі. Якби влада справді хотіла посадити Порошенка, вона б розслідувала інші справи. Так, наприклад, можна було б довести до кінця справу «Центренерго» і Кононенка, а також справу Гладковського-Свинарчука, яку вже успішно «поховали». Є десятки зловживань, коли б підозри Порошенку виглядали б більш обґрунтованими. Але цими справами чомусь не займаються. Натомість влада придумує нові інформаційні приводи, аби поглиблювати політичну боротьбу і робити політичний піар.
Читайте такожГра з Кремлем: чому справа Медведчука не має юридичних перспектив
Українське суспільство вже втомилося від цієї порожньої колотнечі і не вірить у розвиток жодних справ. Крім того, воно роздратоване, бо, з одного боку, немає реальних результатів, а з іншого – триває постійний порожній піар. Зрозуміло, що влада надихнулася тим, як на початку року після запровадження низки санкцій, припинилося падіння її рейтингів. От і тепер вона намагається грати з цим знову і знову.
Однак насправді, діючи таким чином, влада відкриває «скриньку Пандори». Адже вона, відкриваючи кримінальні справи, піариться на цьому, але не доводить їх до кінця, і у випадку зміни влади їм усе може повернутися бумерангом. І ті нові, що прийдуть до влади, вже не будуть розбиратися, чи є правові підстави для кримінальних переслідувань чи немає – і всі організатори нинішніх справ можуть або опинитися за ґратами, або будуть змушені втікати з країни.
Наскільки тиск на Медведчука є дієвим інструментом впливу на Росію, і наскільки вона взагалі зважає на те, де Медведчук і що з ним? Схоже, що їй начхати на Медведчука і всіх проросійських гравців в Україні. Для РФ це просто витратний матеріал для досягнення інтересів Кремля. Але українська сторона може спробувати торгуватися, наприклад, за звільнення Медведчука вона може вимагати розблокування процесу звільнення полонених. Адже певною мірою Росія зважає на те, щоб її прибічників в Україні аж зовсім не заганяли «під плінтус». Але далеко не факт, що ці торги будуть дієвими.
Читайте такожЯк нова підозра Медведчуку зачепить Порошенка
Що стосується Петра Порошенка, то на ньому ця історія ніяк не позначиться і не вплине на його рейтинги. Порошенко дійшов до такої точки, де його рейтингам нічого не загрожує – це те ядро, яке вже ніщо не розщепить. Тож Порошенка справа Медведчука не знищить, але і зростати його рейтингам не дасть. У нього буде своя консервативна ніша, і все. Але й це йому гарантує збереження в політиці на декілька електоральних циклів. По суті, Порошенко, змістившись у право-консервативну нішу, вже отримав прописку в майбутні парламенти за будь-яких умов. Втім, йому можна забути про будь-які впливові посади.
Тож і Медведчук, і Порошенко можуть спати спокійно.
Анатолій Октисюк, політичний експерт Аналітичного центру DemocracyHouse, спеціально для Главреда