Російський військовий корабель – чотирипалубний. Щоб він насправді пішов нах...й, треба його розібрати на частини і втопити кожну ланку.
Перша палуба – на ній ресурсна економіка, що продає нафту, газ, вугілля за валюту, як і було в СРСР. Ця палуба вже горить, вже на межі краху, Венесуела та Іран з радістю замінять Росію на світовому ринку.
Табло з курсом долара відключили, щоб не робити нерви.
Читати такожЧому Китаю конче потрібно, щоб війна в Україні скоріше закінчилася
Друга палуба – на ній політологи, журналісти, спікери, голови режиму, що говорять. Багатьох через товкучку вже скинули в холодний океан, у деяких обгоріли свинячі рила, окремі ще плюють отрутою. Але в цілому всі чекають, коли можна буде вигукнути " Путін – х...ло". Один почне, інші підхоплять. Крутять на грилі тушу Просвірніна.
Третя палуба – духовні мусора, клірики, священики, мулли, хамбо лами. Там похитує, до нудоти, окремі громадяни зображають святість, деякі насправді святі. Тримаються, але води вже по коліно, Буревісник майорить, але сере на голови. Все більше відщепенців, наділи рятувальні жилети і готові зістрибнути.
Читати такожЧому смерть Путіна може не принести полегшення Україні
Четверта палуба – армія, поліція і всі інші силові структури. Тут просяться до мами, горять живцем, плачуть, стогнуть, зображують героїв. Деякі ще танцюють лезгинку, хоча і обезголовлені. Над усім цим хтось кричить в рупор про силу російської зброї. Тут корабель підбитий без жартів, пробоїна ширша, ніж посмішка Рамзана. Адже вони зовсім діти, пищать армійські повії.
Поранений, поранений, поранений і обов'язково буде убитий.
Такий морський бій.
Так, в трюмі гребе веслами весь народ – богоносець, без світла, інтернету і курсу. Підняв голову – отримав нагайкою.
Євген Іхельзон, блогер, релігієзнавець і мандрівник