Для Німеччини знову, як і в 1914 році, почалася війна на два фронти. Таку війну виграти майже неможливо. І, зрозуміло, Німеччина її програла.
Зараз в Україні дуже важка ситуація. Ворог тисне на Донбасі, і тисне сильно. Я не буду здивований, що ЗСУ змушені будуть відступити, і залишити не тільки Лисичанськ, але і всю територію на схід від лінії Ізюм - Донецьк. В іншому випадку все загрожує котлами і оточенням. Привид Дебальцево знову замаячив перед українськими генералами.
Відразу обмовлюся, що по-перше, я в цьому погано розбираюся і повторюю лише думку тих військових експертів, яким я довіряю. Я буду перший, хто зрадіє якщо я (тобто - військові експерти) помиляюся.
А по-друге, я вже багато разів писав, що не бачу катастрофи в тому, що ЗСУ, поки російська армія поки сильніше, потихеньку відступають. Головне - це люди, а не територія. Причому і в сенсі збереження своїх солдатів, і в сенсі нанесення шкоди противнику. Хочуть росіяни наступати-Ласкаво просимо. У наступі вони пропорційно втрачають більше, ніж ЗСУ. І, отже, стають все слабкішими.
Таким чином, наступаючи, путінське воїнство стає слабшим, а Україна, насичуючись західною зброєю - сильнішою. Колись настане точка рівноваги, а потім - чаша терезів схилиться на користь України. І тоді-то і почнеться вигнання ворога зі своєї землі.
Коли настане ця точка рівноваги-незрозуміло. Оптимісти говорять про початок липня. Песимісти про початок серпня. Але так чи інакше консенсус-прогноз полягає в тому, що вона точно настане і головне протриматися і не розсипатися до цього моменту.
Читати такожЧому Кремль пішов на уклін до МакронаІ згадуючи висадку в Нормандії, хочеться трошки помріяти про другий фронт. Як би він зараз міг здорово допомогти Україні. Путін змушений був би перекинути туди війська і перелом у війні настав значно швидше.
Де може відкритися такий другий фронт? (як-то кажуть -"в порядке бреда"). У Грузії? На Курильських островах? А може Лукашенко зрозуміє нарешті, що щура (всупереч традиції) потрібно залишити на кораблі одного і перейде на бік добра?
Добре б також виглядала висадка десанту в Сочі з маршем на Бочаров Струмок... Доброго дня, Аліно Маратівно! Чи не підкажете, де тут ховається Володимир Володимирович? Нам він терміново потрібен. По одній справі. Так ми ненадовго. Буквально на п'ять хвилин і потім вам його повернемо. Назовсім.
Смійтеся, смійтеся... Я не гордий. Що з мене взяти? Я людина не військова, кажу дурниці, мені можна пробачити. А прибери зараз з Донбасу 20 російських БТГ і картина радикально зміниться. Це вам будь-який серйозний фахівець скаже. Ось для цього другий фронт зараз би ох як згодився...
А якщо серйозно, то я вважаю, що країни НАТО цілком можуть виявитися втягнутими в цей конфлікт. Проаналізуємо всі можливі варіанти. Їх, власне, два.
Перший сценарій. Україна починає катастрофічно програвати. З урахуванням того, що захід вже так багато інвестував не тільки грошей, але і свого авторитету в українську перемогу, він не зможе просто залишитися байдужим свідком того, як Путін її прикінчить. Цього не дозволять йому зробити його виборці. Люди не люблять лузерів. І Байден і Ко це розуміють.
Можливо, у західних політиків інше, ніж в українців, уявлення про бажану перемогу. Можливо, їм дійсно не потрібна беззастережна перемога України. Їм, ймовірно, була б краще "неперемога" Путіна.
Але повне фіаско України їм тим більше не потрібно тому, що це буде і їх фіаско. І це абсолютно точно позначиться на їхніх власних політичних перспективах. Тим, хто мало допомагав, виборці скажуть, що ось тому і програли, що Ви так і не зважилися на серйозні поставки важкого озброєння. А тим, хто багато допомагав, вони скажуть: якого біса ви спалили стільки грошей і все одно все проср*ли?
Путін у свідомості західних обивателів вже міцно перетворився на "Доктора Зло". І необхідність боротьби з ним давно вже не предмет дискусій.
Медіа намалювали його образ. Він - злісний садист і ворог свободи, похмурий затворник і Кощій, огидний брехун з відразливою зовнішністю старого павіана.
Такі повинні бути демонстративно повалені. Інакше це неправильне кіно і люди таке кіно не люблять. Тому вони будуть вимагати "правильної" кінцівки, в якій "Доктор Зло" тікає, потім падає, сміховинно дригає ніжками і здихає, висунувши синій язик. Такі закони жанру. І політичного - теж.
Читати такожПутін не витримує війни: чому в Кремлі заговорили про перемир'яДругий сценарій. Україна починає очевидно перемагати. Тут вже сам Бог велів втрутитися. Не можна дозволити Україні самій насолодиться всіма плодами перемоги.
По-перше, ми теж хочемо скуштувати цих плодів. А по-друге, одній Україні буде сильно жирно. Хіба мало чого вони про себе після цього уявлять?
Треба позначити свою роль в цій перемозі. І сповна отримати всі ніштяки і лаври. Цього хочуть наші виборці І це потрібно нам самим: це той капітал, який ми пред'явимо їм у наступному виборчому циклі.
Тож я впевнений: як би важко не складалася поточна ситуація, все одно: наша справа - права, ворог буде розбитий, перемога буде за нами.
Слава Україні!
Альфред Кох, російський політик і бізнесмен, колишній заступник Голови Уряду РФ (1997), екс-голова Держкоммайна Росії