Так, Захід нас підтримує і буде підтримувати ще більше, за що йому величезна подяка. Але це абсолютно не виключає об'єктивного (тепер уже об'єктивного) факту, що західна "політика стримування" Росії не спрацювала, і що для західної дипломатії це був нищівний провал.
Захід розробив "драконівські" санкції, погодив їх, скоординував механізм їх введення – і це була, поза всякими сумнівами, колосальна робота. Санкції були запроваджені якщо не миттєво, то вже точно стрімко, і вони будуть працювати. Але проблема полягає в тому, що вони весь час розглядалися як "план Б". А "планом А" була саме спроба стримування, запобігання початку війни. Боррель, Блінкен та інші говорили про це цілком ясно. Вони ж постійно нагадували Путіну, що подальші дії залежать тільки від його вибору, і що за неправильний вибір він заплатить.
Тобто вони віддавали йому ініціативу. Якою Путін скористався так, як йому підказала його параноя.
Читати такожЯк розвалити путінську Росію: що є і чого не вистачає
Так, він заплатить. Так, ціна буде небувало високою. Тільки все це буде вже на тлі тієї цілком очевидної обставини, що політика санкційної миротворчості об'єднаного Заходу з тріском провалилася, а цей провал спричинив загибель тисяч цивільних і мільйони зробив біженцями.
Саме в цю відкриту рану Заходу і сипле зараз чумацьку сіль наша дипломатія. Це, звичайно, не цілком "делікатно", але це – нарешті! – та сама активна і ініціативна зовнішня політика, яка може змусити інертний Захід діяти трохи більш адекватно, ніж раніше.
У цей же кошик – вимога перевірити статутні повноваження Росії як члена ООН і її Радбезу. Питання для ООН вкрай чутливе, а тому саме його можна використовувати, щоб змусити ворушитися закостенілу міжнародну бюрократію.
Читати такожКлюч до перемоги України - не санкції: що призведе до краху Росії
Сюди ж – консультації щодо Будапештського меморандуму. Тим більше, ця тема безпосередньо пов'язана не тільки з нашою територіальною цілісністю, а й з ядерними арсеналами Росії.
А змусити Захід ворушитися саме зараз – це означає змусити його ворушитися строго в наших інтересах. Ніякі інші варіанти не пройдуть просто через глобальну підтримку нашого опору вторгненню. Цим треба користуватися – цинічно і напористо. Ми не в тому становищі, щоб діяти делікатно.
Читати такожЧому Захід не дає Україні більш серйозних озброєнь
І Захід із цим погодиться. Адже Путін вторгся в Україну не тільки тому, що у нього була така можливість, але ще й тому, що такий вибір йому залишив саме Захід. І Захід це розуміє. Тому зараз наше (і Заходу) завдання – не тільки втопити Путіна у вбиральні і закрити зверху кришкою, але й зробити так, щоб ніхто і ніколи не отримав можливість робити вибір, аналогічний тому, що залишили на розсуд кремлівського фюрера.
Це і можна буде назвати новою системою глобальної безпеки.
Сергій Бережний, журналіст