Чому Путін побоюється починати велику війну з Україною і чому Україні треба розірвати дипвідносини з РФ?
Головні сили ЗС РФ були розгорнуті в готовності до наступу на кордонах з Україною ще в середині січня. Українське керівництво в той час ніяк не реагувало на загрозу (для прикладу, закупівлі палива в 2021-му році провалені, план не виконаний на 50%), і Путін зберігав можливість забезпечити якщо не стратегічну, то тактичну раптовість нападу. Однак наступ не почався. Велика війна не починається і зараз, хоча Росія почала активні бойові дії на окупованому Донбасі.
Причина очевидна: Путін проводить по черзі етапи військової та політичної ескалації.
Мета Путіна також очевидна: тероризувати і дезорганізувати керівництво держави і українське суспільство, щоб примусити Україну визнати фактичну анексію Криму і Донбасу, а також ізолювати Україну від підтримки країн НАТО.
Читати такожІван Яковина. Путін усвідомив свою безсилля, тому і "шипить" на українців
Тому кожен раз, підвищуючи рівень військової загрози для України Путін робить паузу, для того, щоб включити політичний тиск і вибити з України політичні поступки під загрозою неминучої війни.
Якби Путін вважав, що він зможе швидко розгромити Україну, і зломити волю народу до опору одним ударом, Росія атакувала б раптово.
Але Росія побоюється вступити у велику війну. Кремль розуміє, що зломити опір цілого 40 мільйонного народу, який підтримують найбільші демократичні країни, в ході швидкої і короткої військової кампанії неможливо. А затягування війни призведе до об'єднання і посилення навколо України міжнародної підтримки, і домогтися перемоги в такій довгій війні Росія не зможе.
Українська армія багато в чому поступається російській по техніці і організації, але кількість мотивованих людей, що мають досвід бойових дій (понад 450 тисяч), в Україні більше, ніж та кількість наземних військ, які РФ розгорнула на наших кордонах (150 тисяч). Так, є перевага в повітрі, але ще нікому і ніколи не вдавалося вибомбити велику державу і цілий народ з війни суто авіацією і ракетами, і тому для розтрощення України будуть потрібні наземні дії. Росія отримає величезні втрати в наземній операції, і величезний обсяг нових санкцій і обмежень, а Україна буде отримувати для війни сучасне натівське озброєння і фінансову допомогу.
Читати такожПутін збожеволів на грунті ненависті до України і СШАЗвідси висновок: розрив дипломатичних відносин, і посилення боєздатності армії - це найкраще заспокійливе для російських агресорів. Кращий засіб для попередження війни. Якщо ми будемо зараз коливатися і мовчати - ми будемо показувати ворогові, що його тиск працює.
Росія знищила Мінські угоди саме тому що з кожним роком наші можливості розширюються, а російський вплив в Україні сходить нанівець. Росія програє в стратегії, Путін намагається виправити поразку в стратегії спробою досягти тактичного успіху.
Тому нам треба використовувати свої переваги, і перевести ескалацію в довгу фазу. Ми повинні відповісти на ультиматум Путіна не приниженими переговорами, а розривом дипвідносин, як зробила маленька Грузія в 2008-му.
Це покаже, що напад на Україну не вирішить проблему санкцій, а тільки зробить блокаду РФ ще міцнішою. Початок війни зробить вже неможливою поетапну деескалацію, це буде рубка, з якої Росія вже не вибереться.
Нам треба піднімати народ на захист країни. Піднімати не число людей з автоматами, а піднімати число професіоналів, яких треба забезпечити всіма можливими сучасними засобами ефективного знищення ворога. Боєздатна армія зупинить бліцкриг, завдасть ворогові великі втрати, а якщо Росія не зможе захопити Україну швидко, значить вона втягнеться в довгу війну, що для Путіна дорівнює поразці.
Яку б армію не зібрав Путін, він повинен розуміти, що Україна ніколи не визнає анексію Криму і Донбасу, і буде ефективно захищатися від прямого вторгнення. Два ключові фактори: розрив дипвідносин і якісне посилення армії роблять недосяжними цілі агресії Путіна.