Заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв пригрозив Україні "судним днем" у разі удару по Криму. Складається враження, що Медведєв прагне зайняти місце Жириновського. Зовсім недавно його всім Кремлем відправляли до лікувального закладу, щоб він позбувся алкоголізму, а тут він, схоже, протверезів і почав розповідати про «судний день» і ядерну кнопку. Це – стара і давно відома пісня.
Росія сьогодні не може навіть збільшити ескалацію на фронті, щоб натиснути на Україну по певних позиціях. Вона вже тиждень не може відновити наступ на Донбасі, в Донецькій області – у російських військ не виходить це зробити без нових резервів.
Тому всі ці погрози – лише слова. А коли ці погрози вимовляє така людина як Медведєв, вони просто перетворюються на комедію.
Що ж стосується ймовірності початку "хлопків" у Криму, то, перш за все, слід зазначити, що Україна не має відношення до "хлопків" у російських містах. Наприклад, ракетний удар по Білгороду – російським активістам вдалося знайти запис із відеореєстратора автомобіля, на якому чітко видно, що ракети в Білгород летіли з північного сходу, а не з заходу. Загалом, Україна такими речами не бавиться.
Ви уявляєте, що б було, якби Російська Федерація знайшла уламок ракети "Точки У" з серійним номером, який би вказував на приналежність до військової частини Збройних сил України? Вже була б істерика з виставою. Росіяни вже билися б у конвульсіях у Радбезі ООН, доводячи, що Україна – країна-агресор, що з нею не можна мати нічого спільного в політичному плані, що Україна недоговороспроможна тощо.
Тобто, якби Україна дійсно була причетна до "хлопків", у Росії було б дуже багато галасу. Одним словом, ми не причетні до всіх цих подій, тому ймовірність «хлопків» у Криму не від нас залежить.
А от ударів по Криму українська сторона цілком легітимно може завдавати. І наші партнери нас у цьому підтримують, у тому числі американці: вони не бачать у цьому проблеми, адже Крим – це українська територія, тому Україна має право вирішувати, наносити удари чи ні.
Читати такожРосійські війська стрімголов тікатимуть: коли Україна поверне Крим і Донбас
Водночас Росія прекрасно розуміє, що питання поставок оперативно-тактичних ракет ЗСУ – це питання часу, причому найближчого. А з їх появою нанесення ударів стане першочерговим завданням, щоб припинити поставки російських озброєнь, припустимо, по Кримському мосту. Адже необов'язково обвалювати центральний проліт мосту – можна обвалити будь-який проліт між мостом і материком, щоб припинити поставки зброї до Криму.
У даній ситуації не йдеться про те, вдалий зараз момент чи ні – має значення оперативна перевага. Якщо ми будемо сидіти і чекати слушного моменту, то ми покладемо армію і програємо війну. Є військова доцільність, а раз вона є, значить, за першої ж можливості потрібно завдавати ударів, інакше противник вдарить першим.
Наголошую, військова доцільність є вже зараз: через Кримський міст Російська Федерація завозить техніку, озброєння, особовий склад, боєприпаси, внаслідок чого наша армія вмивається кров'ю на херсонському напрямку. Ми втратили південний схід України за рахунок того, що Росія зайшла з Криму на нашу територію. Одні тільки ці факти говорять про те, що потрібно негайно припиняти підживлення Криму.
Читати такожЗвільнення Херсона почнеться в серпні, а війна може закінчитися в 2023-му - генерал Маломуж
Місцеві жителі постійно публікують в проукраїнських пабліках повідомлення про те, що туди йдуть ешелони, колони техніки – і все це рухається на фронт. Хіба ми – мазохісти, щоб створювати собі труднощі, а потім мужньо їх долати? Ні, потрібно бити на випередження, інакше війну ми ніколи не виграємо.
Точно так само Україні вже зараз доцільно завдавати ударів по військових базах у Криму, тому що саме там знаходиться російська зброя, яка потім опиняється на фронті. Військові бази в Криму виконують роль перевалочних баз, ремонтно-відновлювальних баз, а також центрів підготовки та формування резерву. Тому Україні обов'язково потрібно завдавати ударів по військових базах у Криму.
Читати такожПодобаються тобі HIMARS - не подобається, терпи, Путін...
Навіть якщо Україна стане наносити удари по військових базах у Криму і намагатися повернути півострів, Росія не наважиться на ядерний удар по українській території. Всі ці погрози з боку Москви – це політичне залякування, не більше того. По-перше, робити з території, яку ти хочеш завоювати, ядерний смітник, який не можна буде використовувати, як мінімум, три-чотири десятки років, це вкрай нелогічно. По-друге, Україна – суміжна територія, і, якщо Росія завдасть по українській території ядерного удару, то де випаде радіоактивний дощ – передбачити ніхто не може.
Олег Жданов, військовий експерт, полковник запасу, спеціально для Главреда