Росіяни хочуть змусити владу Придністров’я вступити у війну і погнати на Бесарабію армію ПМР. Так, хочуть саме змусити, бо придністровська влада хоче пропетляти, як пропетляв свого часу Лукашенко.
Адже влада ПМР зацікавлена у збереженні нинішнього статус-кво, який дозволяє певній групі людей заробляти надприбутки, мати паспорти Молдови і при цьому вважатися опорою Кремля в регіоні.
Армія ПМР налічує приблизно 10-11 тисяч чоловік, плюс російський контингент до 3 тисяч. Реально бойових людей – до 8 тисяч. Це останній резерв Путіна, який можна ввести без оголошення мобілізації у самій РФ, чого він поки що категорично не хоче робити.
Читайте такожДругий фронт и прорив на Київ: для чого Росія "качає" Придністров'я
Головна причина затримки початку введення Придністров’я у війну полягає у небажанні самого керівництва ПМР брати участь у війні, а також повне небажання жителів ПМР воювати (сьогоднішні черги на адміністративному кордоні з територіями, підконтрольними Кишиневу, – це всі ті, хто втікає від мобілізації).
Тож зараз почнеться «виламування рук». Його результат можна оцінити як 60:40 на користь вступу Придністров’я у війну. Хоча ситуація буде змінюватися кожен день.
На жаль, поки що Молдова боїться відкривати другий фронт. Ключова роль в рішенні Молдови належить кільком європейським країнам: чи захочуть вони «вписатися» за Молдову і дати Кишиневу певні гарантії. Але сьогоднішні заяви президента Молдови – це бажання тягнути час.
Читайте такожМолдова ризикує знехтувати шансом розправитися з Придністров'ям
Власне, недавні заяви Лаврова про ядерну зброю і третю світову війну продиктовані в тому числі придністровським загостренням.
Вадим Денисенко, директор Українського інституту майбутнього, політичний експерт